РОЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

рій «сім’я бджіл; (військ.) відділення»

псл. *rojь «рій; ріка, течія, приплив», пов’язане чергуванням голосних з *rei- (rinǫti) «текти, струмувати»;
пор. цсл. изрои «вплив», п. zdrîj «джерело», ч. слц. zdroj «тс.»;
споріднене з дінд. ráyaḥ «течія, потік, ріка»;
р. бр. болг. рой, др. рои, п. вл. rîj, ч. слц. нл. rоj, м. роj, схв. ро̑j, слн. rо̀j, стсл. рои;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відрі́йок
зро́йок «об’єднаний рій»
нері́йник «вулик, що не роївся»
па́рій «відрійок»
попарої́тися «дати парої» (про рої)
по́рій «тс.»
райо́вник «сітка для захисту від бджіл»
різва́
рійба́ «роїння»
рійва тж
рі́йка
рі́йний
рійни́ця «кошик для збирання рою»
рі́яти «роїтися» (?)
роє́нний «рійний»
рої́вня «тс.»
рої́стий
рої́ти «об’єднувати в один рій»
рої́тися
ройба́ «тс.»
руйни́ца «приміщення для переховування бджолиних роїв»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рой білоруська
рой болгарська
rîj верхньолужицька
ráyaḥ «течія, потік, ріка» давньоіндійська
рои давньоруська
роj македонська
rоj нижньолужицька
zdrój «джерело» польська
rój польська
*rojь «рій; ріка, течія, приплив» праслов’янська
*rei- «текти, струмувати» (rinǫti) праслов’янська
rinǫti праслов’янська
rinǫti праслов’янська
рой російська
ро̑j сербохорватська
zdroj «тс.» словацька
rоj словацька
rо̀j словенська
рои старослов’янська
изрои «вплив» церковнослов’янська
zdroj «тс.» чеська
rоj чеська

рій «гриб кольчак, Hydnum imbricatum L. (Saccodon imbricatus (Fr.) Karst.)» (бот.)

мотивація назви неясна;
очевидно, пов’язане з рій;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рійни́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рій українська

ри́нути «кинутися; хлинути; текти, потекти»

пов’язується як звуковий варіант (Ondruš Slavica I 32–34) з *lei- «лити»;
р. ри́нуть (заст.) «кинути», бр. ры́нуцца «кинутися», др. ринути «кинути, штовхнути», ч. řinouti se «литися, струміти, сочитися», слц. rinút’ sa «бити джерелом; бурхливо текти», болг. ри́на «чищу; відкидаю (гній, сніг)», м. рине «тс. (3 ос. одн.)», схв. ри̏нути «зштовхнути, відштовхнути, відкинути», ри̏нути се «ринутися; кинутися; ударитися», слн. ríniti «штовхати, пхати, затискувати, тиснути», стсл. ринѫти «ринутися, кинутися»;
псл. rinǫti пов’язане з рій, ріка́;
споріднене з лат. rīvus «струмок», ir-rīto «дратую, кидаю виклик», ірл. rían «море», дірл. riathor «водоспад», гал. Rēnos «Рейн», гр. ὀρίνω «приводжу в рух», дінд. riṇā́ti «змушує текти, литися, випускає», ríṇvati «тс.», rīˊyatē «починає текти»;
іє. *rei-/ri- «текти» <*er-/r- «рухатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зарина́ти «занурюватися»
рині́ти «текти»
ри́нутися «кинутися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ры́нуцца «кинутися» білоруська
ри́на «чищу; відкидаю (гній, сніг)» болгарська
Rēnos «Рейн» галльська
ὀρίνω «приводжу в рух» грецька
riṇā́ti «змушує текти, литися, випускає» давньоіндійська
ríṇvati «тс.» давньоіндійська
rīˊyatē «починає текти» давньоіндійська
riathor «водоспад» давньоірландська
ринути «кинути, штовхнути» давньоруська
*lei- «лити» індоєвропейська
*rei-/ri- «текти» індоєвропейська
*er-/r- «рухатися» індоєвропейська
rían «море» ірландська
rīvus «струмок» латинська
ir-rīto «дратую, кидаю виклик» латинська
рине «тс. (3 ос. одн. македонська
rinǫti праслов’янська
ри́нуть російська
ри́нуть російська
ри́нуть російська
ри̏нути «зштовхнути, відштовхнути, відкинути» сербохорватська
ри̏нути «ринутися; кинутися; ударитися» сербохорватська
rinút' sa «бити джерелом; бурхливо текти» словацька
ríniti «штовхати, пхати, затискувати, тиснути» словенська
ринѫти «ринутися, кинутися» старослов’янська
рій українська
ріка́ українська
рій українська
ріка́ українська
рій українська
ріка́ українська
řinouti se «литися, струміти, сочитися» чеська

рійни́к «очиток, Sedum L. Нед; підмаренник справжній, Galium verum L. Mak; розхідник, Sempervivum globiferum L. Mak; зміячка, Scorzonera L. Mak» (бот.)

назви зумовлені тим, що ці рослини приваблюють бджіл як гарні медоноси;
похідні утворення від рій;
п. rojnik «молодило», rojownik «меліса», ч. rojovník «тс.; багно, Ledum palustre L.», слц. rojovník «меліса», нл. rojownik «багно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

роєвник «молодило покрівельне, Sempervivum tectorum L. Mak; меліса лікарська, Mellissa officinalis L. Mak» (розлогий)]
ройовик «меліса лікарська»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rojownik «багно» нижньолужицька
rojnik «молодило»«меліса» польська
rojownik «молодило»«меліса» польська
rojovník «меліса» словацька
рій українська
rojovník «тс.; багно, Ledum palustre L.» чеська

рі́йта «натовп, відділ, загін, рій, команда»

очевидно, результат видозміни форми [ро́вта], можливо, зближеної зі словом рій «відділення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рі́та «рота, загін»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ро́вта українська
рій «відділення» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України