РОСТРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ростр «таран у вигляді голови тварини на носовій частині давньоримського військового судна» (іст.)
запозичення з латинської мови;
лат. rostrum (‹*rod-trom) «дзьоб» утворено від дієслова rōdo, rōdere «гризти, терзати»;
р. бр. ростр, п. rostra, ч. rostrum, rostra, слц. rostra «трибуна в давньому Римі», болг. ро́стра «тс.; архітектурна прикраса у вигляді носа давнього судна», схв. ро̀стра (іст.) «трибуна, прикрашена носами ворожих кораблів», слн. rîstra «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ро́стра
«трибуна на площі давнього Рима, прикрашена носами кораблів, захоплених у ворога; (архіт.) прикраса колон у вигляді носової частини давнього військового судна»
(іст.)
ростра́льний
«прикрашений рострами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ростр | білоруська |
| ро́стра «тс.; архітектурна прикраса у вигляді носа давнього судна» | болгарська |
| rostrum «дзьоб» (‹*rod-trom) | латинська |
| rōdere «гризти, терзати» | латинська |
| rostra | польська |
| ростр | російська |
| ро̀стра «трибуна, прикрашена носами ворожих кораблів» (іст.) | сербохорватська |
| rostra «трибуна в давньому Римі» | словацька |
| rоstra «тс.» | словенська |
| rostrum | чеська |
| rostra | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України