РОПОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ропта́ти «ремствувати; дзюрчати; [бурмотіти, шуміти Нед]»
псл. rъpъtъ/ropъtъ «гомін, бурчання, ремство», rъpъtati/ropъtati «ремствувати», пов’язане з rъpъt-/ropъt- «гул, гомін, грюкіт» звуконаслідувального походження;
очевидно, споріднене з дінд. rápati «базікає», дат. rappe «ґелґотати»;
р. ропта́ть «ремствувати, нарікати», ро́пот «ремство; гомін», др. ръпътати (роптати) «ремствувати, нарікати», п. [reptać] «ремствувати», ч. reptati «тс.», repot «ремство», слц. reptat’ «нарікати, бурчати», вл. ropot «гомін, заворушення», болг. ропта́я «ремствую», ро́пот «ремство», м. роптае «ремствує», ропот «ремство», слн. ropotáti «ремствувати», стсл. ръпътати «бурчати, ремствувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рапота́ти
«нарікати»
ро́піт
«бурмотіння»
ропоті́ти
«бурмотіти; базікати без угаву; шуміти під час руху»
ропуті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ропта́я «ремствую» | болгарська |
| ро́пот «ремство» | болгарська |
| ropot «гомін, заворушення» | верхньолужицька |
| rápati «базікає» | давньоіндійська |
| ръпътати «ремствувати, нарікати» (роптати) | давньоруська |
| роптати | давньоруська |
| роптати | давньоруська |
| rappe «ґелґотати» | датська |
| роптае «ремствує» | македонська |
| ропот «ремство» | македонська |
| reptać «ремствувати» | польська |
| rъpъtъ / ropъtъ «гомін, бурчання, ремство» | праслов’янська |
| rъpъtati / ropъtati «ремствувати» | праслов’янська |
| rъpъt- / ropъt- «гул, гомін, грюкіт» | праслов’янська |
| ропта́ть «ремствувати, нарікати» | російська |
| ро́пот «ремство; гомін» | російська |
| reptat' «нарікати, бурчати» | словацька |
| ropotáti «ремствувати» | словенська |
| ръпътати «бурчати, ремствувати» | старослов’янська |
| ч. reptati «тс.»«ремство» | чеська |
| repot «тс.»«ремство» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України