РОЗРІЗНЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

рі́зний

псл. *orzьnъ, похідне від *orz- «роз-»;
р. ра́зный, заст. ро́зный, бр. ро́зны, др. розьныи «різний, відмінний, неоднаковий», п. rîżny, ч. různý, слц. rôzny, вл. rîzno «нарізно, різно», болг. м. ра́зен, схв. ра̑знӣ (тільки мн.) «різні, різноманітні», слн. rázen, стсл. разьíъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зрі́зна
на́різний
одрі́зне «осторонь, збоку, окремо»
по́різно
по́розницею
рі́жний
ріжни́ти «розрізняти Нед; ворогувати О»
ріжни́ця «різниця»
ріжно́та «різноманітність»
різнаці́я «роз’єднання, різноголосся»
різни́ти «роз’єднувати; (заст.) фальшивити (в хорі, оркестрі); [не бути у згоді, відокремлювати від чогось; (про рушницю) розсипати дріб]»
різни́ця
різно́ці́я «розбіжність, розбрід»
різнь «ворожнеча, розходження»
різня́ «різниця, відмінність, розбіжність, розрив»
ро́зний «різний»
ро́зниця (у виразі у розницю «окремо, нарізно, вроздріб»)
розня́ «різнь»
розрі́знений
розрі́знювальний
розрізня́льний
розрозни́ти «розігнати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ро́зны білоруська
ра́зен болгарська
rózno «нарізно, різно» верхньолужицька
розьныи «різний, відмінний, неоднаковий» давньоруська
ра́зен македонська
różny польська
*orzьnъ праслов’янська
*orz- «роз-» праслов’янська
ра́зный російська
ро́зный російська
ра̑знӣ «різні, різноманітні» (тільки мн.) сербохорватська
rôzny словацька
rázen словенська
разьíъ старослов’янська
různý чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України