РОЗПЛІСКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
плеск
псл. pleskъ «плеск»;
звуконаслідувальне утворення, очевидно, споріднене з лит. pleškėˊti «ляскати, плескати», plekšénti, plekšėˊti «тс.», лтс. plekšêt «тс.; базікати, вирувати; товкти м’яку землю або глину»;
сюди ж належить з іншим ступенем вокалізму слн. plóskati «бити, ляскати»;
аналогічними звуконаслідувальними утвореннями вважаються також стсл. плишть «шум», гр. πλαταγέω «ляскаю», πλάσσω «відливаю у форму, формую; виліплюю (з глини, воску)»;
зіставляється також (Варбот Сл. языкозн. 1988, 74) з псл. *polskati «полоскати», *polkati «тс.»;
р. плеск, плеска́ть «плескати», бр. пляск, плёскаць, пля́скаць, др. плескати, п. [plesk] «сніг з дощем; сльота, болото; негода, злива», [pleskać] «шльопати, ляскати; плескати (в долоні); бризкати, обливати, хлюпати», ч. plesk «плеск», pleskati «плескати», ст. [pleštiti] «бити, стукати, грюкати (дверима)», слц. plesknút’ «упасти з шумом; кинути; грюкнути, стукнути (дверима); ляснути», pleštit’, plieskat’ «тс.», вл. pleskać «плескати», нл. plěšyś «виливати, лити», болг. пле́скам «ударяти, бити; базікати, говорити дурниці», пле́щя «базікати, говорити дурниці», м. плеска «бити, ляскати долонею; аплодувати; замішувати тісто», плесок «сплеск, оплеск, аплодисменти», схв. пље̏скати «ляскати, бити долонею; аплодувати», пљȇсак «сплеск, оплеск, аплодисменти», слн. pléskáti «ляскати, бити; плескатися», стсл. плескати «бити, ляскати, грюкати; аплодувати», плескъ «плеск (руками)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́плеск
ві́дплеск
о́плеск
«плескання в долоні, аплодисменти»
о́плески
«тс.»
оплі́скувати
«плескати»
перепле́ск
«переплескування»
пле́ска́ти
плеска́ч
«ляпанець»
пле́скіт
плескотли́вий
плесь
(звуконаслідування, що передає звук від плескання)
плись
«тс.»
розпле́сканий
«розбризканий; плескатий»
розплі́скувати
«розбризкувати; робити плескатим; розголошувати (таємницю)»
сплеск
«плеск»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пляск | білоруська |
| плёскаць | білоруська |
| пля́скаць | білоруська |
| пле́скам «ударяти, бити; базікати, говорити дурниці» | болгарська |
| пле́щя «базікати, говорити дурниці» | болгарська |
| pleskać «плескати» | верхньолужицька |
| πλαταγέω «ляскаю» | грецька |
| πλάσσω «відливаю у форму, формую; виліплюю (з глини, воску)» | грецька |
| плескати | давньоруська |
| plekšêt «тс.; базікати, вирувати; товкти м’яку землю або глину» | латиська |
| pleškėˊti «ляскати, плескати» | литовська |
| plekšénti | литовська |
| plekšėˊti «тс.» | литовська |
| плеска «бити, ляскати долонею; аплодувати; замішувати тісто» | македонська |
| плесок «сплеск, оплеск, аплодисменти» | македонська |
| plěšyś «виливати, лити» | нижньолужицька |
| plesk «сніг з дощем; сльота, болото; негода, злива» | польська |
| pleskać «шльопати, ляскати; плескати (в долоні); бризкати, обливати, хлюпати» | польська |
| pleskъ «плеск» | праслов’янська |
| *polskati «полоскати» | праслов’янська |
| *polkati «тс.» | праслов’янська |
| плеск | російська |
| плеска́ть «плескати» | російська |
| пље̏скати «ляскати, бити долонею; аплодувати» | сербохорватська |
| пљȇсак «сплеск, оплеск, аплодисменти» | сербохорватська |
| plesknút' «упасти з шумом; кинути; грюкнути, стукнути (дверима); ляснути»«тс.» | словацька |
| pleštit' «упасти з шумом; кинути; грюкнути, стукнути (дверима); ляснути»«тс.» | словацька |
| plieskat' «упасти з шумом; кинути; грюкнути, стукнути (дверима); ляснути»«тс.» | словацька |
| plóskati «бити, ляскати» | словенська |
| pléskáti «ляскати, бити; плескатися» | словенська |
| плишть «шум» | старослов’янська |
| плескати «бити, ляскати, грюкати; аплодувати» | старослов’янська |
| плескъ «плеск (руками)» | старослов’янська |
| plesk «плеск»«плескати» | чеська |
| pleskati «плеск»«плескати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України