РОЗМОТУЗУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

мо́туз

псл. * mоtоѵǫzъ «мотуз», утворене з основ дієслів motati «мотати» і vęzati «в’язати» (іменна основа vǫz-);
р. [мото́у́з] «товста нитка, вірьовка», [мотузо́к] «вірьовка, шнурок», бр. мату́з «зав’язка», п. motuz «канат, шнур, вірьовка», [motowąz, motouz] «тс.», ч. motouz «вірьовка», ст. motovúz, слц. motúz «тс.», схв. [мàтузица] «вірьовка у крупорушці», слн. motvóz «вірьовка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мотоу́з «канат; великий шнур; личинка вугра»
мотоу́зи «плавці вугра»
мотуза́рь «мотузник, той, що робить мотузки»
моту́ззя (зб.)
моту́зити «зв’язувати, скручувати; водити за ніс»
моту́зка
мотузний
моту́зник
мотузо́к
мотузува́ти «зав’язувати, обв’язувати мотузком»
мотузя́ний
мотузя́нки «постоли з мотузки»
мотузя́р «мотузник»
розмотузува́ти «розв’язати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мату́з «зав’язка» білоруська
motuz «канат, шнур, вірьовка» польська
*mоtоѵǫzъ «мотуз» праслов’янська
мото́у́з «товста нитка, вірьовка» російська
мàтузица «вірьовка у крупорушці» сербохорватська
motúz «тс.» словацька
motvóz «вірьовка» словенська
мотузо́к «вірьовка, шнурок» українська
motowąz «тс.» українська
motouz «тс.» українська
motouz «вірьовка» чеська
motati «мотати» ?
vęzati «в’язати» (іменна основа vǫz-) ?
motovúz ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України