РОЗМАЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

не зовсім ясне;

розглядається як утворення від кореня *ma«хитатися, коливатися» в словах ма́яти, маха́ти (Горяев 200);

припускається також зв’язок з назвою місяця май «травень» (Brückner 317 – 318);

р. [май] «клечання», бр. [май] «зелень, якою прикрашають хати на зелені свята», п. maj «тс.», ч. máj(e) «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками», слц. máj «дерево, що ставиться перед вікном коханої», нл. maja «весняна берізка», схв. мȃј, мȁј «весняна квітка; зелень», слн. máj «ритуальне дерево, прикрашене квітами і стрічками»;

іє. *mā«махати»;

споріднене з лит. móti, móju «махати», лтс. mãt, mãju «тс.» і далі, можливо, з дінд. māyā «перевтілення, видіння, ілюзія», dur-māyúḥ «злий чарівник», гр. μίμος «фокусник; фокус; наслідування», μωσϑαι «прагнути; жваво рухатися»;

псл. [majati] «махати, рухати туди-сюди»;

р. [ма́ять] «гойдати» (колиску), [ма́яться] «тинятися», мая́чить «виднітися», бр. [ма́яць] «кидатися», мая́чыць «виднітися на фоні», др. маяти «махати», маати «тс.», п. majaczyć «невиразно виднітися», majak «міраж, марево», ч. mávati «махати», ч. слц. maják «маяк», вл. mawać «махати», нл. mawaś «тс.», болг. мая́к «маяк», слн. májáti «трясти, гойдати, хитати», стсл. магати «махати»;

загальноприйнятої етимології не має;

виводилось (Brückner 465) від основи maj-ati «махати» (пор. укр. розма́й «щось таке, що розвівається»);

непереконливо зіставляється (Machek ESJČ 520) з ч. zamanouti si «задумати, заманутися»;

п. rozmaity, ч. rozmanitý, [rozmaity], слц. [rozmajitý], rozmanitý;

результат контамінації форм розмари́н і розма́й (див.);

п. [rozmajryn] «розмарин; багно звичайне», [rozmaj] «розмарин», слц. [rozmajrín] «тс.»;