РОЗДРАКОНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

драко́н

запозичене через старослов’янську мову з грецької;
гр. δράκων «дракон», первісне «той, хто має гострий погляд», пов’язане з δέρκομαι «дивлюся», спорідненим з дінд. drś- «погляд», darś- «дивитися», ав. darəsāt «побачити», алб. dritë «світло», гот. (ga)tarhjan «робити виразним, особливим», двн. zoraht «ясний, світлий»;
форма драк походить або від п. [drak, drach] з нвн. Drache(n), або від рум. drac(ul) (Scheludko 132; Niţă-Armaş та in. Romanoslavica 16, 84);
р. бр. драко́н, п. [drak, drach], ч. слц. drak, болг. дра́кон, м. драконски, схв. дрàкӯн, дрòкӯн, слн. drakóničen, заст. drakçn, стсл. дракоунъ, драконъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

драк
драко́нячий
роздрако́нити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
darəsāt «побачити» авестійська
dritë «світло» албанська
драко́н білоруська
дра́кон болгарська
δράκων «дракон» грецька
zoraht «ясний, світлий» давньоверхньонімецька
drś- «погляд» давньоіндійська
драконски македонська
Drache(n) нововерхньонімецька
drak польська
drach польська
drak польська
drach польська
драко́н російська
drac(ul) румунська
дрàкӯн сербохорватська
drak словацька
drakóničen словенська
дракоунъ старослов’янська
дрòкӯн українська
драконъ українська
drak чеська
первісне «той, хто має гострий погляд» ?
δέρκομαι «дивлюся» ?
darś- «дивитися» ?
драк ?
drakçn ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України