РОЗВАЖИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
розва́га «забава, втіха, розрада; [розсудливість Нед]»
пов’язане з вага́, ва́жити;
розвиток значень проходив, очевидно, так: «обміркувати складну ситуацію» → «зіставити в думці всі сторони ситуації, ніби зважити їх на вагах» → «знайти вихід з неприємної ситуації» → «утішити»;
бр. разва́га «міркування, розсудливість», п. rozwaga «розважливість, розсудливість», ч. слц. rozvaha «розум, розсудливість», вл. rozwaha «розвага, намір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ро́зваг
«розсудливість, обережність»
розважа́льний
розважа́ти
«утішати, розсіювати, відвертати увагу від неприємного; всебічно обмірковувати»
розва́жити
розва́жливий
«розсудливий, серйозний; [заспокійливий Нед]»
розважни́й
«розважальний, пов’язаний з розвагою, втіхою, розрадою»
розва́жний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| разва́га «міркування, розсудливість» | білоруська |
| rozwaha «розвага, намір» | верхньолужицька |
| rozwaga «розважливість, розсудливість» | польська |
| rozvaha «розум, розсудливість» | словацька |
| вага́ | українська |
| ва́жити | українська |
| rozvaha «розум, розсудливість» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України