РОЗ'ЯСНЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
я́сни́й «який випромінює світло»
псл. jasnъ(jь) ‹ *jěsnъ(jь) ‹ *ěsknъ(jь) пов’язане з jaskravъ(jь), *(j)ěskravъ(jь), *jьskra, укр. яскра́вий, і́скра;
далі реконструюється безсуфіксне *eš- ‹ іє. *аidh- «горіти, палати», споріднене з лит. áiškus «ясний, чіткий», можливо, також з тох. В yesäñ «ясний, чіткий», що продовжують іє. *āіs- «жар»;
-k- перед -n- випало, як і в інших давніх утвореннях, пор. др. тѣснъ ‹ псл. *těsknъ (споріднене з tiskati), др. прѣснъ ‹ псл. *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний»);
пов’язання (Brückner 200–201) з ч. jásati «кричати з радощів», jasovati, до яких як семантичну паралель наводять лат. clārus «ясний» від clāmo «кричу», непереконливе;
витлумачення слова як фіно-угорського лексичного субстратного елемента, спорідненого з фін. sää «погода», хант. säŋki «світло» (Polák Orbis 1964 13/2, 575) малоймовірне;
реконструкція псл. *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-) (Schuster-Šewc 432) не досить обґрунтована;
р. я́сный «ясний», бр. я́сны, др. ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий», п. вл. нл. jasny «ясний», ч. слц. jasný, болг. я́сен, м. jасен, схв. jа̏сан, слн. jásen, стсл. аснъ, цсл. асьнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
з'ясо́вувати
об'ясня́ти
проясня́ти
роз'ясня́ти
яса́
«світло, сяйво»
ясене́ць
«перша тонка крига на річці»
ясе́нний
«ясний»
я́сень
«полярна зірка»
я́ска
«усе блискуче; іскристий пластівець снігу, сніжинка»
ясне́ць
«поверхня гладкої криги, не покритої снігом; прозора крига»
ясни́на́
«світло; ясна погода, година УРС, СУМ; світло від вогню Г»
ясни́ти
«робити блискучим, полірувати; з’ясовувати»
ясни́тися
«сяяти, виблискувати»
ясні́ти
ясні́шати
я́сно́
яснове́ць
«зірки садові (татарське мило), Lychnis chalcedonica L. Нед, Mak; меландрій червоний, Melandrium rubrum Garcke. Mak»
(бот.)
яснота́
яснотка
«глуха кропива, Lamium amplexicaule L.»
(бот.)
яснува́тий
я́сонька
я́сочка
ясува́ти
«з’ясовувати; виявляти»
(заст., поет.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́сны | білоруська |
| я́сен | болгарська |
| jasny «ясний» | верхньолужицька |
| тѣснъ | давньоруська |
| прѣснъ | давньоруська |
| ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий» | давньоруська |
| *аidh- «горіти, палати» | індоєвропейська |
| *āіs- «жар» | індоєвропейська |
| *ōs-t-n- | індоєвропейська |
| clārus «ясний» | латинська |
| clāmo «кричу» | латинська |
| áiškus «ясний, чіткий» | литовська |
| prėˊskas | литовська |
| jасен | македонська |
| jasny «ясний» | нижньолужицька |
| jasny «ясний» | польська |
| jasnъ(jь) | праслов’янська |
| *(j)ěskravъ(jь) | праслов’янська |
| *jьskra | праслов’янська |
| *jěsnъ(jь) | праслов’янська |
| *ěsknъ(jь) | праслов’янська |
| jaskravъ(jь) | праслов’янська |
| *eš- | праслов’янська |
| *těsknъ (споріднене з tiskati) | праслов’янська |
| *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний») | праслов’янська |
| tiskati | праслов’янська |
| *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-)(Schuster-Šewc 432) | праслов’янська |
| я́сный «ясний» | російська |
| jа̏сан | сербохорватська |
| jasný | словацька |
| jásen | словенська |
| аснъ | старослов’янська |
| yesäñ «ясний, чіткий» | тохарська В |
| яскра́вий | українська |
| і́скра | українська |
| sää «погода» | фінська |
| säŋki «світло» | хантийська |
| асьнъ «тс.» | церковнослов’янська |
| jásati «кричати з радощів» | чеська |
| jasovati | чеська |
| jasný | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України