РОЗ — ЕТИМОЛОГІЯ

жар

псл. žarъ (‹*gērъ), пов’язане чергуванням голосних з gorěti «горіти»;
р. бр. болг. м. жар, др. жаръ, п. żar, ч. слн. žár, слц. žiar, вл. žar, схв. жȃр, стел. жаръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

віджа́рити «відлупцювати»
жара́
жа́рево́ «заграва»
жа́рений
жа́ренка «смажена картопля»
жареня «печеня»
жа́риво «багаття, що дотліває»
жари́на
жари́стий
жа́рити
жа́рище «вогнище»
жарі́вка «жаровня»
жарівни́ця «тс.»
жарі́вня
жарі́нь
жарі́ти
жарке́ «печеня»
жарки́й
жарла́вий
жарни́ця «випалювальна піч»
жа́рничка «сковорода»
жаро́вня
жаро́мня
жаро́та
жарьо́ха «прочухан; биття»
піджа́рка
пожа́р
пожари́на
пожа́ри́ще
пожа́рка «пожежна машина»
пожарни́к «сухий хмиз»
пожа́рник
пожа́рня
прожа́рювач
роз
розжа́рювач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жар білоруська
жар болгарська
žar верхньолужицька
жаръ давньоруська
жар македонська
żar польська
žarъ (‹*gērъ) праслов’янська
gorěti «горіти» праслов’янська
*gērъ праслов’янська
жар російська
жȃр сербохорватська
žiar словацька
žár словенська
žár чеська
жаръ ?

розпорсник «розрив-трава, Impatiens L.» (бот.)

пов’язане з розпо́рскувати, утвореним з префікса роз- і основи дієслова по́рскати;
назва зумовлена тим, що дозрілі плоди цієї рослини тріскаються і розкидають на всі боки насіння від найменшого дотику;
схв. пр̏скавац «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пр̏скавац «тс.» сербохорватська
розпо́рскувати українська
роз українська
по́рскати українська

розпу́ста

похідне утворення від дієслова розпусти́ти, що складається з префікса роз- і дієслова пусти́ти;
сучасне значення розвинулось, очевидно, на основі давнішого значення «розлучення», яке могло мати негативний відтінок;
виводиться також (Machek ESJČ 521) від значення «випустити на волю» (про худобу);
р. распустёха «неохайна жінка», [ро́спуст] «розведення, розлучення», [распу́стка] «час тічки у звірів», др. роспустъ «розведення, розлучення», п. rozpusta, ч. rozpusta «пустун», слц. rozpustilý «жвавий, неприборканий», вл. rozpuščity «розпущений», нл. rozpustny «розпусний», м. распушта «розпускає; розлучається», схв. ра́спуст «канікули; розпуск; розвід, розлучення», слн. rаzpúst;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розпу́сний
розпу́сник
розпу́сничати
ро́зпуст «відлига; розпуста»
розпу́стни́й «розпусний, нахабний»
розпустува́ти «розпутничати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rozpuščity «розпущений» верхньолужицька
роспустъ «розведення, розлучення» давньоруська
распушта «розпускає; розлучається» македонська
rozpustny «розпусний» нижньолужицька
rozpusta польська
распустёха «неохайна жінка» російська
ро́спуст «розведення, розлучення» російська
распу́стка «час тічки у звірів» російська
ра́спуст «канікули; розпуск; розвід, розлучення» сербохорватська
rozpustilý «жвавий, неприборканий» словацька
rаzpúst словенська
розпусти́ти українська
роз українська
пусти́ти українська
rozpusta «пустун» чеська

іма́ти «брати; ловити, хапати»

іє. *еm«брати»;
псл. imati «брати», ітератив до jti (‹*jьmti ‹*ĭm-) «тс.»;
споріднене з лит. imti «брати», лтс. jemt, лат. emo, emere «тс.», ірл. air-ema «підхопить»;
р. заст. діал. има́ть «брати, хапати, ловити», бр. [ёмкій] «зручний», др. имати «брати», п. заст. imać «хапати, брати», ч. jímati «ловити, хапати», слц. jímať «тс.», вл. jimać «хапати, брати», болг. е́мна «підхоплю, схоплю», схв. jèмати «збирати виноград», слн. jemáti «брати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́їмка
ви́їмок «виняток»
ви́їмчастий
вийма́льний
вийма́ти
ви́наєм
винає́мник
відніма́ти
дійма́ти
дойма́ти
емки́й «хваткий; спритний»
є́емки «рогач»
є́мець «хват, ловкач»
є́мка «чаплія»
є́мкий
є́мкісний
є́мкість
є́мний
є́мнісний
є́мність
за́їмка «займанщина»
займа́ «застава»
займа́н «займання»
за́йманка
займа́нщйна
за́ймань «тс.»
займати «робити; вивчати; приділяти увагу; загорятися; починати світити»
займа́ти «чіпати; захоплювати; цікавити; заганяти, проганяти»
за́йми «позичання»
за́йми́на «займанщина»
за́йминка «плата пастухам натурою»
за́ймиско «натовп»
за́ймит «город за селом, підмет»
займи́тися «загорітися»
за́ймище «тс.»
за́ймот «затримання худобини, виявленої в потраві»
здійма́ти
здійми́йти
здо́йма «гачок для ловіння риби взимку неводом»
здойми́ти «зняти»
зима́ти «хапати»
ийма́ти
има́ти
има́тися
има́чка «призов, набір»
ими́ти
ими́тися «тс.»
іманка «ловіння»
їма́ти «тс.»
іма́тися «братися; ловитися; загорятися, займатися»
іми́ти
імки́й «хваткий, спритний»
йо́мка «тс.»
навпере́йми
наемник «тс.; той, хто служив у найманій армії» (зает.)
наємець «найманий робітник»
нає́мний
нає́мничий
на́йманець
на́йманка «найми»
найма́ти
найма́ч
на́йми
на́ймит
найми́ти
на́ймитство
на́ймиття «прислуга, наймити»
наймитува́ти
наймитча́
наймитчу́к
на́ймиця «найми; плата за найми»
на́ймичка
наймичкува́ти
найо́м
найо́мець «наймач; (заст.) підставний рекрут»
найо́мний
об
об
об
обійма́ти
обі́йми
обійми́ти
обі́ймище «обхват»
обніма́ти
обні́мка
пере́йма «переймання того, що пливе по річці; винагорода за повернення перейнятого; зупинка жениха; потуги у породіллі»
перейма́ти
перейма́тися «проникатися; [перериватися]»
пере́ймець «переймання того, що пливе по річці»
пере́йми «болісні скорочення м’язів у породіллі»
перейми́ти
пере́ймом «з перервами»
перенайо́м
підійма́льний
підійма́ти
підійма́ч
підйо́м
підйо́мка
підйо́мний
підйо́мник
підйо́мні
піднайма́ти
піднайма́ч
піднайо́м
підніма́льний
підніма́ти
підо́йма
пійма́ти
пійма́ч «ловець»
пі́ймиця «учасники весілля, що йдуть від молодого за молодою»
поє́мщина «збір за дозвіл на одруження»
приє́мний
при́йма «п’ята з шести великих струн бандури»
прийма́к
прийма́льний
прийма́льник
прийма́льня
при́йманка «борошно для шліхти»
прийма́ти
прийма́тися
прийма́ха «приймак»
прийма́ч
при́йми
при́ймит «приймак»
прийми́ти
прийми́тися
прийми́ця «наречена»
при́ймочка (бот.)
прийо́м
прийо́мний
проємчи́стий «пронизливий»
про́йма «виріз; отвір»
пройма́вий «тс.»
пройма́ти
роз «перемир’я»
роз'є́мник «мировий суддя; посередник»
роздійма́ти
розє́мний
розима́тися «помиритися»
розніма́ти
спійма́ти
упійма́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ёмкій «зручний» білоруська
е́мна «підхоплю, схоплю» болгарська
jimać «хапати, брати» верхньолужицька
имати «брати» давньоруська
*еm «брати» індоєвропейська
air-ema «підхопить» ірландська
emo латинська
emere «тс.» латинська
jem̃t латиська
im̃ti «брати» литовська
imać «хапати, брати» польська
imati «брати» праслов’янська
има́ть «брати, хапати, ловити» російська
jèмати «збирати виноград» сербохорватська
jímať «тс.» словацька
jemáti «брати» словенська
jímati «ловити, хапати» чеська
има́ть «брати, хапати, ловити» ?
има́ть «брати, хапати, ловити» ?
imać «хапати, брати» ?

ро́за «троянда, Rosa L.» (бот.)

нім. Rîse «троянда», фр. англ. rose «тс.» походять від лат. rosa, яке зводиться до гр. ῥόδον «тс.», запозиченого зі східних мов (пор. дперс. *vr̥da-, вірм. vard < іран. *vr̥da- «тс.», споріднене з дангл. word «колючий кущ», норв. ōr «кущ смородини», лат. rubus «ожиновий кущ, ожина»);
запозичення із західноєвропейських мов;
р. болг. м. ро́за, п. [roza] «троянда», ч. вл. rozárium «розарій», схв. ро́за «рожевий», слн. rîža;
Фонетичні та словотвірні варіанти

роза камінна «різновид сонцецвіту, Helianthemum chamaecistus Mill. (H. vulgare Gaer.)»
роза польова «волошка лучна, Centaurea jacea L.»
роза́лія «карагана, Caragana Lam.»
роза́рій
роза́ріум
рози́ця «прикраса у вигляді троянди; розета»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rose «тс.» англійська
ро́за болгарська
rozárium «розарій» верхньолужицька
vard вірменська
ῥόδον «тс.» грецька
word давньоанглійська
*vr̥da- давньоперська
*vr̥da- іранські
rosa латинська
rubus латинська
ро́за македонська
Róse «троянда» німецька
ōr норвезька
roza «троянда» польська
ро́за російська
ро́за «рожевий» сербохорватська
róža словенська
rose «тс.» французька
rozárium «розарій» чеська

Ро́за (жіноче ім’я)

н. Rîsa (Rîsе), фр. англ. Rоsе походять від лат. Rоsа, пов’язаного з іменником rоsа «троянда»;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. болг. Ро́за, п. Rîża, ч. слц. Rîza, схв. Роза, слн. Roza;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Rоsе англійська
Ро́за болгарська
Rоsа латинська
rоsа «троянда» латинська
Rósa німецька
Róża польська
Ро́за російська
Роза сербохорватська
Róza словацька
Roza словенська
Rоsе французька
Róza чеська
Rósе ?

рододендро́н (бот.) -- рід рослин (кущі, дерева)

засвоєний з новолатинської ботанічний термін, що походить від гр. ῥοδοδένδρον, утвореного з двох слів: ῥόδον «троянда», до якого зводиться лат. rosa «роза», фр. англ. rose, укр. роза «тс.», і δένδρον «дерево», що є видозміненою редуплікацією кореня *δρα̃-, спорідненого з гот. triu «дерево», дангл. treow «тс.»;
р. болг. рододе́ндрон, бр. рададэ́ндран, п. слц. вл. rododendron, ч. rododendron, rhododendron, слн. rododéndron;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rose англійська
рададэ́ндран білоруська
рододе́ндрон болгарська
rododendron верхньолужицька
triu «дерево» готська
ῥοδοδένδρον грецька
ῥόδον «троянда» грецька
δένδρον «дерево» грецька
*δρε- грецька
treow «тс.» давньоанглійська
rosa «роза» латинська
rododendron польська
рододе́ндрон російська
rododendron словацька
rododéndron словенська
роза «тс.» українська
rose французька
rododendron чеська
rhododendron чеська

розане́ць «вергун» (кул.)

можливо, є запозиченням з російської мови;
назва зумовлена подібністю форми печива до квітки троянди (Даль IV 101);
пов’язане з ро́за;
р. [ро́занец] «тс.», ро́зан «троянда; вид булочки», бр. ро́зан «вид булочки»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ро́зан «вид булочки» білоруська
ро́занец «тс.» російська
ро́зан «троянда; вид булочки» російська
ро́за українська

розе́тка «розрив-трава садова, бальзамін, Impatiens balsamina L.» (бот.)

назва зумовлена, очевидно, тим, що квіти цієї рослини нагадують квіточки дрібноцвітних троянд;
пов’язане з розе́тка «прикраса в формі квітки», ро́за;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
розе́тка «прикраса в формі квітки» українська
ро́за українська

розічка «приворотень Alchemilla vulgaris L.» (бот.)

пізніше назва зазнала зближення із словом ро́за;
ч. [rosička], слц. [rosnička] «тс.» пов’язані з rosa «роса» (у напівзгорнутих листках приворотня збираються краплі води);
видозмінене запозичення з чеської і словацької мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rosnička «тс.» словацька
rosa словацька
ро́за українська
rosička чеська
rosa «роса» (у напівзгорнутих листках приворотня збираються краплі води) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України