РОЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ро́жа «Alcea (Althaea) L., Malva L.; [троянда, Rosa L.; шипшина (собача), Rosa canina L. Mak; лаватера, Lawatera L.; прикраса у вигляді рози, розетка Нед]» (бот.)
запозичення з польської мови;
п. rîża «троянда, рожа», як і ч. růže «троянда», ст. rîžě, ruože, слц. ruža, вл. слн. rîža, нл. roža «тс.», через німецьке посередництво походить від лат. rosa «тс.»;
р. [рожа] «калачики, Malva L.», бр. [ро́жа] «тс.; троянда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рожа
«троянда»
(XV ст., 1627)
рожа борова
«герань криваво-червона, Geranium sanguineum L.»
рожа водна
«вікторія амазонська, Victoria regia Lingl.»
рожа русальна
«півонія лікарська, Paeonia officinalis L.»
(русальчана)] Mak
рожа японська
«камелія, Camellia japonica L.»
рожан
«троянда»
рожа́ний
«рожевий; пов’язаний з рожею»
рожа́нка
«родіола рожева, Rhodiola rosea L.»
роже́вий
рожеві́ти
рожевува́тий
рожи́на
«квітка рожі, квітка троянди»
рожі́вка
«вид писанки з орнаментом у вигляді троянди»
рожі́вна
«дочка троянди»
(фольк.)
рожі́вни́й
«рожевий»
рожо́вий
«рожевий»
ру́жа
«троянда»
ружа божа
«півонія лікарська»
(камена, камінна, русадельна)] Mak
ружа лісная
«калачики лісові, Malva silvestris L.»
ружа польова
«герань лучна, Geranium pratense L.»
ружа псяча
«алтея лікарська»
ружо́вий
«тс.»
(Ме)
ружува́ти
«фарбувати»
(обличчя)
ружува́тися
«фарбуватися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ро́жа «тс.; троянда» | білоруська |
| róža | верхньолужицька |
| rosa «тс.» | латинська |
| roža «тс.» | нижньолужицька |
| róża «троянда, рожа» | польська |
| рожа «калачики, Malva L.» | російська |
| ruža | словацька |
| róža | словенська |
| růže «троянда» | чеська |
| róžě | чеська |
| ruože | ? |
ро́жа «бешиха»
щодо семантичного розвитку пор. також н. Rose «троянда; (мед.) рожа», англ. rose-rash (мед.) «краснуха»;
назва зумовлена тим, що при запаленні шкіра робиться яскраво-червоною;
пов’язане з ро́жа1;
р. ро́жа, бр. [ро́жа], п. rîża, ч. růže, слц. ruža, нл. roža;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́жа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rose-rash «краснуха» (мед.) | англійська |
| ро́жа | білоруська |
| roža | нижньолужицька |
| Rose «троянда; (мед.) рожа» | німецька |
| róża | польська |
| ро́жа | російська |
| ruža | словацька |
| ро́жа | українська |
| růže | чеська |
нару́жу «назовні»
можливо, запозичення з російської мови;
р. нару́жу утворене з прийменника на та іменника [ружь] «зовнішність, образ, масть (у картах)», [ру́жа] «просвіт, зовнішня сторона, зовнішність», спорідненого з лтс. raũgs «очне яблуко, зіниця», raũdzît «бачити, дивитися», гр. ῥουγός «обличчя»;
менш переконливе зближення з р. руга́ть «лаяти» (Matzenauer LF 11, 177) або з ро́жа «морда» (Machek ESJČS 318; Mikl. EW 383), як і виведення від перс. rō(i) «лице» (Mikl. TEl II 147);
бр. [нару́жу];
Фонетичні та словотвірні варіанти
наору́жку
«ззовні»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нару́жу | білоруська |
| ῥουγός «обличчя» | грецька |
| raũgs «очне яблуко, зіниця» | латиська |
| rō(i) «лице» | перська |
| нару́жу «зовнішність, образ, масть (у картах)» | російська |
| на «зовнішність, образ, масть (у картах)» | російська |
| ружь «зовнішність, образ, масть (у картах)» | російська |
| руга́ть «лаяти» | російська |
| ру́жа «просвіт, зовнішня сторона, зовнішність» | ? |
| raũdzît «бачити, дивитися» | ? |
| ро́жа «морда» | ? |
русаля «півонія лікарська, Paeonia officinalis» (бот.)
пов’язане з руса́лії, мабуть, через великі гарні квіти, що розцвітають на початку літа (під час русалій);
корені півонії вживаються в медицині, у тому числі народній;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рожа
(ружа)
рожа
рожа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| руса́лії | українська |
рож «жито, Secale cereale L.»
псл. rъžь «жито»;
споріднене з лит. rugỹs «зерно, жито», лтс. rudzis «жито», прус. rugis, двн. rocko, нвн. Roggen, дісл. rugr, дангл. ryge, англ. rye, днн. roggo;
іє. *rughi(o)- «тс.»;
хант. räk «мука; каша», комі rok «каша», удм. ӝук «каша, крупа», фін. rokka «пюре з гороху», ест. rokk «пійло для худоби; борошняний суп», можливо, запозичені з якоїсь східної індоєвропейської мови (Trautmann 246; Apr. Sprachd. 416; Mühl.–Endz. III 555; Torp 350; Holthausen Awn. Wb. 233; Семереньи ВЯ 1967/4, 24);
припущення про спорідненість або походження з фрак. βρίζα (Meyer BB 20, 121; Fick BB 29, 241) викликає сумнів;
р. рожь, бр. іржаны́, аржаны́ «житній», др. ръжь (рожь) «хлібна колосова рослина; жито в зерні», п. reż, ч. нл. rež, слц. raž, вл. rožka, ст. rož, полаб. råz, болг. ръж, м. ’рж, схв. ра̑ж, слн. ŕž, стсл. ръжь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
иржа́нка
«житня солома»
иржи́ще
«житня стерня»
іржи
ржина
«тс.»
ржи́сько
ржи́ще
«тс.»
ріж
ріжі́ще
«поле, з якого скосили жито, пшеницю або іншу культуру»
суржанка
«суміш зерна пшениці й жита»
суржанок
су́ржик
суржиця
суржо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rye | англійська |
| іржаны́ | білоруська |
| ръж | болгарська |
| rožka | верхньолужицька |
| ryge | давньоанглійська |
| rocko | давньоверхньонімецька |
| rugr | давньоісландська |
| roggo | давньонижньонімецька |
| ръжь «хлібна колосова рослина; жито в зерні» (рожь) | давньоруська |
| rokk «пійло для худоби; борошняний суп» | естонська |
| *rughi(o)- «тс.» | індоєвропейська |
| rudzis «жито» | латиська |
| rugỹs «зерно, жито» | литовська |
| 'рж | македонська |
| rež | нижньолужицька |
| Roggen | нововерхньонімецька |
| råz | полабська |
| reż | польська |
| rъžь «жито» | праслов’янська |
| rugis | прусська |
| рожь | російська |
| ра̑ж | сербохорватська |
| raž | словацька |
| ŕž | словенська |
| ръжь | старослов’янська |
| ӝук «каша, крупа» | удмуртська |
| аржаны́ «житній» | українська |
| rokka «пюре з гороху» | фінська |
| βρίζα | фракійська |
| räk «мука; каша» | хантийська |
| rež | чеська |
| rok «каша» | ? |
| rož | ? |
реже́вий «житній»
похідне утворення від запозиченого п. reż «жито, озимина», якому відповідає укр. [рож] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| reż «жито, озимина» | польська |
| рож «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України