РИСІВНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ри́са
запозичення з польської мови;
п. rys «риса», rysa «тріщина, дряпина», як і ч. rys «риса; креслення», слц. rys «креслення», вл. rys «малюнок, креслення, схема», болг. рису́вам «малюю», схв. ри̏сати «креслити, малювати», слн. ris «риса», rísati «малювати», походить від нім. Riß «тріщина; щілина; риса, риса обличчя», reißen «креслити»;
р. рисова́ть «малювати», бр. рысава́ць «малювати; черкати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дорисо́вка
зари́с
«контур»
зарисо́вка
обрисо́вка
по́рис
«розрив, розріз, рух, риса, штрих»
порисува́тися
«покритися тріщинами»
рис
«тріщина, щілина, розрив; риса; риса обличчя»
рисе́ць
«грифель, штифт, олівець для малювання»
рисівни́к
«рисувальник, кресляр»
ри́ска
рисовати
(1552)
рисо́вка
(про поведінку)
рисо́вни́к
«кресляр»
рисува́лка
рисува́льний
рисува́льник
рисува́ти
рисува́тися
рису́нок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рысава́ць «малювати; черкати» | білоруська |
| рису́вам «малюю» | болгарська |
| rys «малюнок, креслення, схема» | верхньолужицька |
| Riß «тріщина; щілина; риса, риса обличчя» | німецька |
| reißen «креслити» | німецька |
| rys «риса» | польська |
| rysa «тріщина, дряпина» | польська |
| рисова́ть «малювати» | російська |
| ри̏сати «креслити, малювати» | сербохорватська |
| rys «креслення» | словацька |
| ris «риса» | словенська |
| rísati «малювати» | словенська |
| rys «риса; креслення» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України