РИСТЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ристь
ри́зи «дерев’яний жолоб для спускання з гір зрубаних дерев»
запозичення з польської мови;
п. ryza «риштак або дерев’яний жолоб для спускання з гір зрубаних дерев; [кільканадцять зв’язок дерев, що сплавляються разом; жолобок ватерпаса]» походить від нвн. Riese «лісоспуск», яке зводиться до свн. risan «тс.», пов’язаного з двн. rīsan «падати; підніматися», urreisan «підніматися», спорідненого з англ. rear «піднімати, споруджувати; підносити», нвн. Reise «поїздка», стсл. ристати (укр. ристь, ри́скати);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ризі́нка
«одна з колод, що застосовується при обладнанні риз»
ризува́ти
«транспортувати дерева за допомогою риз»
різува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rear «піднімати, споруджувати; підносити» | англійська |
rīsan «падати; підніматися» | давньоверхньонімецька |
urreisan «підніматися» | давньоверхньонімецька |
Riese «лісоспуск» | нововерхньонімецька |
Reise «поїздка» | нововерхньонімецька |
ryza «риштак або дерев’яний жолоб для спускання з гір зрубаних дерев; [кільканадцять зв’язок дерев, що сплавляються разом; жолобок ватерпаса]» | польська |
risan «тс.» | середньоверхньнімецька |
ристати (укр. ристь, ри́скати) | старослов’янська |
ристь | українська |
ри́скати | українська |
рись «ристь»
очевидно, паралельне утворення до ристь;
недостатньо переконливо зіставлялося з шв. rusa «штурмувати, перекидати, квапитися», укр. ри́хлий, русло́ (Matzenauer LF 18, 246; Scheftelowitz KZ 56, 199);
р. бр. рысь, п. rysia «рись», rysią «риссю», ryscią, [ryszczą], ст. rześcią «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рис
«тс.»
риса́к
риси́стий
риси́ти
ри́ссю
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рысь | білоруська |
rysia «рись»«риссю» | польська |
rysią «рись»«риссю» | польська |
ryscią «рись»«риссю» | польська |
ryszczą | польська |
rześcią «тс.» | польська |
рысь | російська |
ристь | українська |
ри́хлий | українська |
русло́ | українська |
rusa «штурмувати, перекидати, квапитися» | шведська |
рить «зад»
псл. ritь;
споріднене з лит. ríetas «стегно, свинячий окорок», далі з riẽsti «згинати, вигинати», вірм. eri «згин, суглоб; плече»;
далі пов’язується також (Brückner 478) з риста́ти, ристь;
др. рить (рыть) «копито?», п. ст. rzyć «відхідниковий отвір, зад, сідниця», [rzyc, rzec] «тс.», ч. řit’ «зад, задній прохід», слц. rit’, вл. rić, нл. riś «тс.», болг. рѝтам «брикати», м. рита «тс.», схв. рт «зад», ри̏тати се «брикатися», слн. rìt «зад, сідниця», [nazrit] «назад», с.-цсл. рить;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ри́ттю
«тс.»
ри́тьми
«назад»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рѝтам «брикати» | болгарська |
rić | верхньолужицька |
eri «згин, суглоб; плече» | вірменська |
рить «копито?» (рыть) | давньоруська |
рыть | давньоруська |
ríetas «стегно, свинячий окорок» | литовська |
riẽsti «згинати, вигинати» | литовська |
рита «тс.» | македонська |
riś «тс.» | нижньолужицька |
rzyć «відхідниковий отвір, зад, сідниця» | польська |
rzyc «тс.» | польська |
rzec «тс.» | польська |
ritь | праслов’янська |
рить | сербо-церковнослов’янська |
рȗт «зад» | сербохорватська |
ри̏тати се «брикатися» | сербохорватська |
rit' | словацька |
rìt «зад, сідниця» | словенська |
nazrit «назад» | словенська |
риста́ти | українська |
ристь | українська |
риста́ти | українська |
ристь | українська |
řit' «зад, задній прохід» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України