РИСТЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

ристь


ри́зи «дерев’яний жолоб для спускання з гір зрубаних дерев»

запозичення з польської мови;
п. ryza «риштак або дерев’яний жолоб для спускання з гір зрубаних дерев; [кільканадцять зв’язок дерев, що сплавляються разом; жолобок ватерпаса]» походить від нвн. Riese «лісоспуск», яке зводиться до свн. risan «тс.», пов’язаного з двн. rīsan «падати; підніматися», urreisan «підніматися», спорідненого з англ. rear «піднімати, споруджувати; підносити», нвн. Reise «поїздка», стсл. ристати (укр. ристь, ри́скати);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ризі́нка «одна з колод, що застосовується при обладнанні риз»
ризува́ти «транспортувати дерева за допомогою риз»
різува́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rear «піднімати, споруджувати; підносити» англійська
rīsan «падати; підніматися» давньоверхньонімецька
urreisan «підніматися» давньоверхньонімецька
Riese «лісоспуск» нововерхньонімецька
Reise «поїздка» нововерхньонімецька
ryza «риштак або дерев’яний жолоб для спускання з гір зрубаних дерев; [кільканадцять зв’язок дерев, що сплавляються разом; жолобок ватерпаса]» польська
risan «тс.» середньоверхньнімецька
ристати (укр. ристь, ри́скати) старослов’янська
ристь українська
ри́скати українська

рись «ристь»

очевидно, паралельне утворення до ристь;
недостатньо переконливо зіставлялося з шв. rusa «штурмувати, перекидати, квапитися», укр. ри́хлий, русло́ (Matzenauer LF 18, 246; Scheftelowitz KZ 56, 199);
р. бр. рысь, п.  rysia «рись», rysią «риссю», ryscią, [ryszczą], ст. rześcią «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рис «тс.»
риса́к
риси́стий
риси́ти
ри́ссю
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рысь білоруська
rysia «рись»«риссю» польська
rysią «рись»«риссю» польська
ryscią «рись»«риссю» польська
ryszczą польська
rześcią «тс.» польська
рысь російська
ристь українська
ри́хлий українська
русло́ українська
rusa «штурмувати, перекидати, квапитися» шведська

рить «зад»

псл. ritь;
споріднене з лит. ríetas «стегно, свинячий окорок», далі з riẽsti «згинати, вигинати», вірм. eri «згин, суглоб; плече»;
далі пов’язується також (Brückner 478) з риста́ти, ристь;
др. рить (рыть) «копито?», п. ст. rzyć «відхідниковий отвір, зад, сідниця», [rzyc, rzec] «тс.», ч. řit’ «зад, задній прохід», слц. rit’, вл. rić, нл. riś «тс.», болг. рѝтам «брикати», м. рита «тс.», схв. рт «зад», ри̏тати се «брикатися», слн. rìt «зад, сідниця», [nazrit] «назад», с.-цсл. рить;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ри́ттю «тс.»
ри́тьми «назад»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рѝтам «брикати» болгарська
rić верхньолужицька
eri «згин, суглоб; плече» вірменська
рить «копито?» (рыть) давньоруська
рыть давньоруська
ríetas «стегно, свинячий окорок» литовська
riẽsti «згинати, вигинати» литовська
рита «тс.» македонська
riś «тс.» нижньолужицька
rzyć «відхідниковий отвір, зад, сідниця» польська
rzyc «тс.» польська
rzec «тс.» польська
ritь праслов’янська
рить сербо-церковнослов’янська
рȗт «зад» сербохорватська
ри̏тати се «брикатися» сербохорватська
rit' словацька
rìt «зад, сідниця» словенська
nazrit «назад» словенська
риста́ти українська
ристь українська
риста́ти українська
ристь українська
řit' «зад, задній прохід» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України