РИНІТ — ЕТИМОЛОГІЯ

ри́нути «кинутися; хлинути; текти, потекти»

р. ри́нуть (заст.) «кинути», бр. ры́нуцца «кинутися», др. ринути «кинути, штовхнути», ч. řinouti se «литися, струміти, сочитися», слц. rinút’ sa «бити джерелом; бурхливо текти», болг. ри́на «чищу; відкидаю (гній, сніг)», м. рине «тс. (3 ос. одн.)», схв. ри̏нути «зштовхнути, відштовхнути, відкинути», ри̏нути се «ринутися; кинутися; ударитися», слн. ríniti «штовхати, пхати, затискувати, тиснути», стсл. ринѫти «ринутися, кинутися»;
псл. rinǫti пов’язане з рій, ріка́;
споріднене з лат. rīvus «струмок», ir-rīto «дратую, кидаю виклик», ірл. rían «море», дірл. riathor «водоспад», гал. Rēnos «Рейн», гр. ὀρίνω «приводжу в рух», дінд. riṇā́ti «змушує текти, литися, випускає», ríṇvati «тс.», rīˊyatē «починає текти»;
іє. *rei-/ri- «текти» <*er-/r- «рухатися»;
пов’язується як звуковий варіант (Ondruš Slavica I 32–34) з *lei- «лити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зарина́ти «занурюватися»
рині́ти «текти»
ри́нутися «кинутися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ры́нуцца «кинутися» білоруська
ри́на «чищу; відкидаю (гній, сніг)» болгарська
Rēnos «Рейн» галльська
ὀρίνω «приводжу в рух» грецька
riṇā́ti «змушує текти, литися, випускає» давньоіндійська
ríṇvati «тс.» давньоіндійська
rīˊyatē «починає текти» давньоіндійська
riathor «водоспад» давньоірландська
ринути «кинути, штовхнути» давньоруська
*rei-/ri- «текти» індоєвропейська
*er-/r- «рухатися» індоєвропейська
*lei- «лити» індоєвропейська
rían «море» ірландська
rīvus «струмок» латинська
ir-rīto «дратую, кидаю виклик» латинська
рине «тс. (3 ос. одн. македонська
rinǫti праслов’янська
ри́нуть російська
ри́нуть російська
ри́нуть російська
ри̏нути «зштовхнути, відштовхнути, відкинути» сербохорватська
ри̏нути «ринутися; кинутися; ударитися» сербохорватська
rinút' sa «бити джерелом; бурхливо текти» словацька
ríniti «штовхати, пхати, затискувати, тиснути» словенська
ринѫти «ринутися, кинутися» старослов’янська
рій українська
ріка́ українська
рій українська
ріка́ українська
рій українська
ріка́ українська
řinouti se «литися, струміти, сочитися» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України