РИЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ра́ло
псл. *ordlo/*oradlo «соха, плуг», утворене від orati «орати»;
споріднене з лит. árklas «соха», лтс. ařklis «плуг», лат. arātrum «соха, плуг», гр. ἄροτρον «тс.», вірм. araur, тох. А, В āre «плуг»;
іє. *arǝtro- «плуг»;
р. болг. м. ра́ло, бр. ра́ла «відгалуження; товстий сук», др. рало, п. вл. нл. radło «рало», ч. rádlo, слц. radlo, полаб. radlš, схв. ра̏ло «тс.», слн. rálo «леміш, сошник», стсл. рало;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нара́лок
«залізний наконечник рала»
нара́льник
ра́лити
«орати ралом»
рали́ця
«поле, зоране ралом»
ралі́стий
«крислатий»
ралля́
«орання ралом»
ра́ля
«відгалуження»
ра́лянка
«орання ралом; час орання ралом; поле, зоране ралом»
раля́ч
«той, що йде за ралом під час роботи»
рило́
«рало»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́ла «відгалуження; товстий сук» | білоруська |
| ра́ло | болгарська |
| radło «рало» | верхньолужицька |
| araur | вірменська |
| ἄροτρον «тс.» | грецька |
| рало | давньоруська |
| *arǝtro- «плуг» | індоєвропейська |
| arātrum «соха, плуг» | латинська |
| aȓklis «плуг» | латиська |
| árklas «соха» | литовська |
| ра́ло | македонська |
| radło «рало» | нижньолужицька |
| radǘš | полабська |
| radło «рало» | польська |
| *ordlo / *oradlo «соха, плуг» | праслов’янська |
| orati «орати» | праслов’янська |
| ра́ло | російська |
| ра̏ло «тс.» | сербохорватська |
| radlo | словацька |
| rálo «леміш, сошник» | словенська |
| рало | старослов’янська |
| āre | тохарська А |
| āre | тохарська В |
| rádlo | чеська |
ри́ти
іє. *rū-/rou-;
споріднене з лит. ráuti «рити, копати», rūtìs «яма для картоплі, льох», дінд. rávati «розбиває, роздробляє», ірл. ruam «заступ, лопата»;
псл. ryti (< *rūti), пов’язане чергуванням голосних з rъvati «рвати»;
р. рыть, бр. рыць, др. рыти, п. вл. ryć, ч. rýt, слц. ryt’, нл. ryś, полаб. råjĕ, болг. ри́я, м. рие, схв. ри̏ти «рити; винюхувати», слн. ríti, стсл. рыти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підрийка
«порода дрібних коропів»
(іхт.)
підри́йок
«тс.»
порива́ч
«кочерга»
прори́в
«яр, утворений потоком води»
прори́вина
«тс.»
прориття́
ре́я
«рило»
рий
«яр»
ри́йка
«хобот, рило»
рийкова́тий
«рилоподібний»
риле́ць
«прорита в снігу стежка»
рилкова́тий
«тс.»
ри́ло́
риль
«заступ»
риття́
рия́к
«рило; різновид ведмедя»
рияток
«хоботок»
ро́зрий
«руйнування, спустошення»
розри́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рыць | білоруська |
| ри́я | болгарська |
| ryć | верхньолужицька |
| rávati «розбиває, роздробляє» | давньоіндійська |
| рыти | давньоруська |
| *rū-/rou- | індоєвропейська |
| ruam «заступ, лопата» | ірландська |
| ráuti «рити, копати» | литовська |
| rūtìs «яма для картоплі, льох» | литовська |
| рие | македонська |
| ryś | нижньолужицька |
| råjĕ | полабська |
| ryć | польська |
| ryti (< *rūti) | праслов’янська |
| rъvati «рвати» | праслов’янська |
| *rūt | праслов’янська |
| рыть | російська |
| ри̏ти «рити; винюхувати» | сербохорватська |
| ryt' | словацька |
| ríti | словенська |
| рыти | старослов’янська |
| rýt | чеська |
мурло́ «груба, невихована людина; відлюдько; [пика, морда, рило Ж]»
неясне;
пов’язується з тюрк. murun ‹ burun «ніс» (Даль II 360; Горяев 219);
припускається також звуконаслідувальне походження (Фасмер III 13);
форма слова пояснюється аналогією до ри́ло (Преобр. І 569);
р. мурло́ «пика, морда», [мурно́], бр. мурло́ «тс.», схв. мỳрлак (му́рлāк) «неотеса, відлюдько»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мурми́ло
«груба, невихована людина; відлюдько»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мурло́ «тс.» | білоруська |
| мурло́ «пика | російська |
| морда» | російська |
| мỳрлак «неотеса, відлюдько» (му́рлāк) | сербохорватська |
| murun ‹ burun «ніс» | тюркські |
| мурно́ | українська |
| ри́ло | ? |
пусторил «бузина чорна, Sambucus nigra L.» (бот.)
складне утворення з основи прикметника пусти́й і неясного другого компонента рил;
назва зумовлена порожнистою будовою стебла бузини і жасмину;
р. [пусторы́л] «кущ чорної бузини; жасмин, Philadelphus coronarius L.», ч. pustoryl «жасмин», схв. пу̏сторӣљ «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пусторы́л «кущ чорної бузини; жасмин, Philadelphus coronarius L.» | російська |
| пу̏сторӣљ «тс.» | сербохорватська |
| пусти́й | українська |
| рил | українська |
| pustoryl «жасмин» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України