РИЗА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ри́за «верхнє облачення священика»
псл. riza;
загальноприйнятої етимології не має;
можливо, пов’язане з псл. rězati «різати», якщо в цьому корені був довготний дифтонг;
пор. лит. raižýti «різати», лтс. raîze «різкий біль; турбота»;
припускалась також можливість запозичення із середньогрецької або фракійської мов (пор. віз.-гр. ῥίζαι «передпліччя», фрак. ζειρά «вид хітона»);
припущення про зв’язок з віз.-гр. ῥασον «чернече вбрання», слат. rasum «тс.» (Holub–Kop. 324) або з ар. riḍā’ «верхній одяг» (Рейф 779) недостатньо обґрунтоване;
р. ри́за, бр. ры́за, др. риза «убрання; священне вбрання, покривало, саван», п. ryza «риза», ч. říza «тога, риза, ряса», слц. ríza «тс.», болг. м. ри́за «сорочка», схв. ри̏за «убрання; ряса», стсл. риза «одяг; верхній одяг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підри́зник
ри́зник
«ключар, хоронитель ризниці; той, хто шиє церковне вбрання»
ри́зниця
«приміщення при церкві для зберігання риз і церковного начиння»
ри́зничий
«той, хто завідує церковною ризницею»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| riḍā' «верхній одяг» | арабська |
| ры́за | білоруська |
| ри́за «сорочка» | болгарська |
| ῥίζαι | візантійсько-грецька |
| ῥασον «чернече вбрання» | візантійсько-грецька |
| риза «убрання; священне вбрання, покривало, саван» | давньоруська |
| raîze «різкий біль; турбота» | латиська |
| raižýti «різати» | литовська |
| ри́за «сорочка» | македонська |
| ryza «риза» | польська |
| riza | праслов’янська |
| rězati «різати» | праслов’янська |
| ри́за | російська |
| ри̏за «убрання; ряса» | сербохорватська |
| rasum «тс.» | середньолатинська |
| ríza «тс.» | словацька |
| риза «одяг; верхній одяг» | старослов’янська |
| ζειρά | фракійська |
| říza «тога, риза, ряса» | чеська |
риза́ «розпилювання дерева»
звук и є результатом звуження закономірного для північних говорів е на місці ненаголошеного ў;
очевидно, пов’язане з рі́зати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́зати | українська |
рі́зати
псл. rězati, пов’язане з raziti «разити»;
споріднене з лит. rė́žti «різати; ударяти», rė˜žis «смуга; наріз, надріз», rúožas «продряпана лінія, риска, смужка, відрізок», гр. ῥήγνῡμι «ламати, розбивати», Ϝρη̃ξις «проламування»;
іє. *u̯rēg’-/u̯rōg’- «ламати»;
р. ре́зать, бр. рэ́заць, др. рѐзати, п. rzezać, ч. řezati, слц. rezat’, вл. rězać, нл. rězaś, полаб. rezĕ, болг. ре́жа, м. реже, схв. резати, слн. rézati, стсл. рѣзати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відрі́з
відріза́н
відрі́зка
відрі́зок
вріз
«виріз, виїмка»
врі́зка
врі́зний
«потрісканий»
зарі́з
«забій (худоби); [розріз; зарубка, шматок Ж]»
зарі́за
«убивця, розбійник»
заріза́ка
за́різка
«розріз, зарубка; шматок; заріз»
зарі́зь
«заріз»
зарізя́ка
«тс.»
зріз
зрі́зка
зрізни́й
зрі́зок
зрі́зувач
навідрі́з
надрі́з
наодрі́з
нао́дрізі
«окремо»
нао́дрізні
«тс.»
наперері́з
на́рі́з
на́рі́зка тж
нарізни́й
на́різь
«нарізка»
обрі́з
обріза́нець
«обрізаний срібний карбованець»
обріза́ння
обрі́зка
обрі́зок
«шматок; [гвинтівка з укороченим стволом Па]»
обрі́зувальний
обрі́зувач
перері́з
«розріз; розтин; перетин; вид діжки»
пере́різ
«широка, низенька діжка для прання білизни»
перері́зок
«шефель, четверик (міра сипких тіл); невелика діжка»
підрі́з
пі́дріз
«леміш»
пі́дрі́зка
«підрізування; [ніж для вирізування стільників Нед]»
підрі́зовач
«вид невеликого плуга»
пі́дрізок
«обрізок, відходи»
по́рі́з
прирі́зка
про́рі́з
«наскрізний отвір; розріз (в одязі); переріз СУМ, Нед; [діра в льоду]»
про́різень
«переріз, розріз»
прорі́зка
прорізни́й
прорізо́вий
резки́й
«гострий, різкий»
ри́за
«різа, земельна ділянка різної площі; розрив Нед»
ри́зка
«половина загону, виділена у володіння іншій особі; (зменш.) ділянка сінокосу, відведена для косіння окремій особі ЛЖит»
рі́жучий
різ
«різкість»
рі́за
«тс.»
різа́вка
«різь у шлунку; кривавий понос»
різа́к
«різець, сікач, великий ніж; серпоподібна коса для косіння очерету; пристрій для різання січки, для обрізування снопиків О; кирпич з гною для палива; різачка, різь у шлунку; кривавий понос»
рі́залка
«пристрій для різання»
рі́зальний
рі́зальник
рі́занець
«євнух»
рі́заний
різани́к
«дроворуб»
різани́на
рі́занка
«зрізок, половина бочки; локшина; тепла вовняна хустка»
рі́занці
«локшина»
різа́рня
«бойня, різниця»
різа́чка
«різь у шлунку; понос»
рі́зень
«скиба, відрізаний шматок»
різе́ць
«ріжучий інструмент; передній зуб»
рі́зка
«великий шматок хліба, сала та ін.»
рі́зка
«січка (солома); міра землі 2,5 морга; ділянка землі приблизно 1,5 гектара Мо; вид гри; гілка, яку зрізають для щеплення Дз»
різки́й
рі́зкість
різкува́тий
різни́к
рі́зник
«скибка, відрізаний шматок»
різникі́вна
«дочка м’ясника»
різни́ця
«бойня; [м’ясна крамниця; торговельний ряд]»
різниче́нко
«син м’ясника»
різни́чий
«різницький»
різни́чити
«тс.»
різови́ни
«тирса»
різови́ння
«тс.»
різу́н
«головоріз, шибеник»
різь
різьба́
різьба́р
різьба́рство
різьби́ти
«вирізувати»
рі́зьблений
різьбо́ваний
«різьблений»
різьбува́ти
«тс.»
різьбя́р
різьбя́рство
ро́зрі́з
ро́зрі́зка
розрізни́й
розрі́зувальний
розрі́зувач
рзь
«земельна ділянка»
урі́з
«міра землі, поверхні»
у́різки
(у виразі без урізків «без зайвих слів, прямо»)
урі́зок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́заць | білоруська |
| ре́жа | болгарська |
| rězać | верхньолужицька |
| ῥήγνῡμι «ламати, розбивати» | грецька |
| Ϝρη̃ξις «проламування» | грецька |
| реѣзати | давньоруська |
| *u̯rēg'-/u̯rōg'- «ламати» | індоєвропейська |
| rėˊžti «різати; ударяти» | литовська |
| rė˜žis «смуга; наріз, надріз» | литовська |
| rúožas «продряпана лінія, риска, смужка, відрізок» | литовська |
| реже | македонська |
| rězaś | нижньолужицька |
| rezĕ | полабська |
| rzezać | польська |
| rězati | праслов’янська |
| raziti «разити» | праслов’янська |
| ре́зать | російська |
| рȅзати | сербохорватська |
| rezat' | словацька |
| rézati | словенська |
| рѣзати | старослов’янська |
| řezati | чеська |
ри́зи «дерев’яний жолоб для спускання з гір зрубаних дерев»
запозичення з польської мови;
п. ryza «риштак або дерев’яний жолоб для спускання з гір зрубаних дерев; [кільканадцять зв’язок дерев, що сплавляються разом; жолобок ватерпаса]» походить від нвн. Riese «лісоспуск», яке зводиться до свн. risan «тс.», пов’язаного з двн. rīsan «падати; підніматися», urreisan «підніматися», спорідненого з англ. rear «піднімати, споруджувати; підносити», нвн. Reise «поїздка», стсл. ристати (укр. ристь, ри́скати);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ризі́нка
«одна з колод, що застосовується при обладнанні риз»
ризува́ти
«транспортувати дерева за допомогою риз»
різува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rear «піднімати, споруджувати; підносити» | англійська |
| rīsan «падати; підніматися» | давньоверхньонімецька |
| urreisan «підніматися» | давньоверхньонімецька |
| Riese «лісоспуск» | нововерхньонімецька |
| Reise «поїздка» | нововерхньонімецька |
| ryza «риштак або дерев’яний жолоб для спускання з гір зрубаних дерев; [кільканадцять зв’язок дерев, що сплавляються разом; жолобок ватерпаса]» | польська |
| risan «тс.» | середньоверхньнімецька |
| ристати (укр. ристь, ри́скати) | старослов’янська |
| ристь | українська |
| ри́скати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України