РИЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рис «Oryza sativa L.» (бот.)
через російське (рис) і через польське (риж) посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
свн. rīs (нвн. Reis) походить від іт. riso, яке через слат. oryza зводиться до гр. ὄρυζα, а це останнє через іранське посередництво (афг. vrižē, перс. birindž) – до дінд. vrīhí- «тс.»;
буковинські форми [ориз, вориз] походять від болг. ори́з (пор. рум. oréz «тс.»), що, як і м. ориз, схв. орѝж, орѝз, зводиться безпосередньо до гр. ὄρυζα;
р. рис, бр. рыс, п. ryż, ч. rýže, слц. ryža, схв. рѝжа, ри́жа, ри̑ж, слн. ríž;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вориз
ориз тж
рижи́сько
«рисове поле»
рижівка
«тс.»
рисі́вка
«Oryzopsis Mill.»
ріж
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vrižē | афганська |
| рыс | білоруська |
| ори́з (пор. рум. oréz «тс.») | болгарська |
| ὄρυζα | грецька |
| ὄρυζα | грецька |
| vrīhí- «тс.» | давньоіндійська |
| riso | італійська |
| ориз | македонська |
| Reis | нововерхньонімецька |
| Reis | нововерхньонімецька |
| birindž | перська |
| birindž | перська |
| ryż | польська |
| рис | російська |
| oréz | румунська |
| орѝж | сербохорватська |
| орѝз | сербохорватська |
| рѝжа | сербохорватська |
| ри́жа | сербохорватська |
| ри̑ж | сербохорватська |
| rīs (нвн. Reis) | середньоверхньнімецька |
| oryza | середньолатинська |
| ryža | словацька |
| ríž | словенська |
| ориз | українська |
| вориз | українська |
| rýže | чеська |
ри́жий
назва гриба зумовлена його рижим кольором (Зерова 202);
споріднене з лит. rū˜dys «іржа», rūdýti «іржавіти»;
псл. *rydjь (<*rud-), пов’язане з rudъ «рудий», *rъdja «іржа»;
р. ры́жий, бр. ры́жы, др. рыжии, п. ryży, rydz «рижик», ч. ryzí «чистий; справжній» (первісно «червоний»), слц. rýdzi «тс.», вл. ryzy «тс.; рижий», нл. ryzy «рижий», болг. рижд, схв. pи̑ђ, цсл. рыждь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
риджик
«рижик, хрящ-молочник смачний, Agaricus (Lactarius) deliciosus L.»
(бот.)
риж
рижджік
ри́жик
рижи́нка
«відтінок рижого кольору»
рижій
рижік
рижі́ти
ри́жка
рижкі
ри́жо́к
рижо́ха
«корова червоної масті»
ришка
ріжка
ріжок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ры́жы | білоруська |
| рижд | болгарська |
| ryzy «тс.; рижий» | верхньолужицька |
| рыжии | давньоруська |
| rū˜dys «іржа» | литовська |
| rūdýti «іржавіти» | литовська |
| ryzy «рижий» | нижньолужицька |
| ryży «рижик» | польська |
| rydz «рижик» | польська |
| *rydjь (<*rud-) | праслов’янська |
| rudъ «рудий» | праслов’янська |
| *rъdja «іржа» | праслов’янська |
| *rud- | праслов’янська |
| ры́жий | російська |
| pи̑ђ | сербохорватська |
| rýdzi «тс.» | словацька |
| рыждь «тс.» | церковнослов’янська |
| ryzí «чистий; справжній»«червоний» (первісно ) | чеська |
рижі́й «Camelina sativa Crtz.» (бот.)
похідні утворення від ри́жий;
назви зумовлені жовтим кольором квіток цих рослин;
р. рыжей «рижій», ры́жик, бр. рыжа́к «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
иржі́й
іржий
ржий
ржій
«тс.»
рижей
рижиї́ще
«поле, на якому сіяли рижій»
рижи́й
рижик
рижу́ха
«крупка дібровна, Draba nemorosa L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рыжа́к «тс.» | білоруська |
| рыжей «рижій» | російська |
| ры́жик | російська |
| ри́жий | українська |
ридз «рижик, хрящ-молочник смачний, Agaricus (Lactarius) deliciosus L.» (бот.)
п. rydz «рижик», rydzyk «тс.» утворені від [rydzy] «рудий», яке відповідає укр. ри́жий (див.);
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rydz «рижик» | польська |
| rydzy «рудий» | польська |
| rydzyk | польська |
| ри́жий | українська |
иржі́й «рижій, Camelina sativa» (бот.)
результат видозміни деетимологізованої форми рижі́й «тс.», зближеної з основою іменника іржа́ або [иржи́ще];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рижі́й «тс.» | українська |
| іржа́ | українська |
| иржи́ще | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України