РИБ — ЕТИМОЛОГІЯ
молоди́й
псл. *mоldъ «молодий»;
споріднене з прус. maldai (наз. в. мн.) «юнак», maldian (зн. в. одн.) «лоша», maldunin (зн. в. одн.) «молодість»;
дальше загальноприйняте зіставлення з дінд. mṛdúḥ «м’який, ніжний», гр. ἀμαλδῡν «послаблювати, пом’якшувати» (Фасмер II 643–644; Преобр. II 549–550; Brückner 340; Machek ESJČ 367; Holub–Kop. 226; Schuster-Šewc 931–932; Skok II 438–439; Bezlaj ESSJ II 187; Kypкина Этимология 1981, 6–8; Bern. II 70–72), очевидно, в семантичному відношенні неточне;
скоріше йдеться про ускладнений давнім інфіксом -l- варіант первісного кореня *med-/met- «кидати, метати», вживаний спочатку для позначення молоді тварини, у т. ч. риб (пор. р. помёт «новонароджене потомство тварини»);
р. молодо́й, бр. малады́, др. молодъ, п. вл. нл. młody, ч. слц. mladý, полаб. mlada, болг. м. млад, схв. млȃд, слн. mlád, стсл. младъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́молоду
змо́лоду
ліс»
мо́лод
«молодість»
(у виразі з [первого мо́лоду])
молода́ «наречена (на весіллі)»
молода́йка
«невістка»
молоде́нок
«молода людина»
молоде́цтво
молоде́ць
молоде́цький
молоде́ча
«молодь; [хлопції»
молоде́чий
молоджа́ва
«молодий ліс»
молоди́й
«наречений (на весіллі)»
молоди́к
«молодий місяць; юнак; холостяк; наречений»
молодикува́ти
«парубкувати»
молодина́
молоди́ній
«молодечий»
молоди́стий
«моложавий»
молоди́ти
«робити молодим»
молоди́тися
молодиці» МСБГ
молоди́ця
молоди́чий
«властивий молодиці»
молоди́чина
«молода дівчина»
молоди́чити
«порушувати подружню вірність, розпусничати»
молоди́чний
«молодечий»
молоди́чник
«бабій»
молодичня́
молоді́ «наречений і наречена; молоде подружжя»
мо́ло́діж
молоді́жний
мо́лодість
молоді́ти
«ставати молодим, молодшати»
моло́дка
«молода жінка, дівчина; молода курка»
молодне́ча
«молодь; [молодий сад, ліс; молода худоба, птахи]»
молодни́к
«молодий ліс, сад; [молода худоба, птахи]»
молодни́к
молодни́ча
«тс.»
молодні́ти
«тс.»
молодняча́
молодови́к
«молода худоба; молода поросль Ж»
мо́лодо́щі
«молодість, юність, молоді роки»
молодство́
моло́дський
«молодецький»
молоду́ха
«молода жінка, молодиця; наречена; молода курка-несучка Ж»
молодцюва́ти
«парубкувати»
молодцюва́тий
молодча́га
«молодець»
моло́дчик
моло́дшати
мо́лодь
молодю́к
«немовля; мала дитина Ж»
молодя́
молодя́вий
«молодий, моложавий»
моло́дяж
«молодь»
молодя́к
«молокосос; холовтяк»
молодя́та
«наречені, молоде подружжя; молодь»
молодя́тник
«залицяльник, бабій»
мо́лож
«розвідувальна частина бджіл з відведеного рою»
моложа́ва
«молодий ліс»
моложа́вий
моложа́вина
моложавни́к
моложак
моложя́й
«отава»
молоща́к
«тс.»
о́бмолодь
«молоді паростки»
о́дмолодь
«помолодшання; паросток, пагін»
отмолоде́чити
«пережити молодість»
па́молодина
«молода трава, паростки»
па́молодок
«молоді пагони»
па́молодь
«тс.»
па́молодя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| малады́ | білоруська |
| млад | болгарська |
| młody | верхньолужицька |
| ἀμαλδῡν «послаблювати, пом’якшувати» | грецька |
| mṛdúḥ «м’який, ніжний» | давньоіндійська |
| молодъ | давньоруська |
| млад | македонська |
| młody | нижньолужицька |
| mlada | полабська |
| młody | польська |
| *mоldъ «молодий» | праслов’янська |
| maldai «юнак» (наз. в. мн.) | прусська |
| молодо́й | російська |
| млȃд | сербохорватська |
| mladý | словацька |
| mlád | словенська |
| младъ | старослов’янська |
| риб (пор. р. помёт «новонароджене потомство тварини») | чеська |
| mladý | чеська |
| *med-/met- «кидати, метати» | ? |
| риб (пор. р. помёт «новонароджене потомство тварини») | ? |
ри́ба
псл. ryba;
припущення про зв’язок з лат. rubēta «деревна жаба» (Горяев 305) помилкове, див. Walde–Hofm. ІІ 445;
більш переконливий варіант цього припущення (Семереньи ВЯ 1967/4, 12–13) виводить псл. ryba з *jryba, яке могло з’явитися внаслідок метатези з *jӯrbā, спорідненим з лит. júrės «море», лтс. jūra, прус. iūrin «тс.», вірм. ǰur «вода» (іє. *ūr- «вода»);
проте немає переконливих доказів, що свідчили б про можливість метатези ūrt (пізнє псл. *ŭūrt) > rūt;
була висунута також думка (Jakobson 443; Макаев ЛС V 8–9) про походження псл. ryba (< *rūba) з *ūr-bā, утвореного із суфіксом -bā, від *ūr- «вода»;
реконструкція основи типу *rumbā (з суфіксом -bā < *bhā) із значенням чогось пістрявого, рябого, лускового (пор. лит. rum̃bas «рубець, шрам», лтс. robs «вибоїна, щербина», р. руби́ть, укр. ряби́й) (Топоров ЭИРЯ І 5–11; Ильинский РФВ 1916/4, 246–247) не зовсім переконлива;
очевидно, споріднене з двн. ruppa, rupa «гусениця; минь», свн. ruppе, rupе «минь»;
остаточно не з’ясоване;
р. бр. ры́ба, др. рыба, п. ч. слц. вл. нл. ryba, полаб. råibĕ, болг. м. ри́ба, схв. ри̏ба, слн. ríba;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безри́б'я
зари́бити
зари́бнити
зари́бок
«риба, пущена у водойму для розплоду»
на́рибець
«мальок»
на́рибок
«тс.»
обезри́бити
обезри́біти
по-ри́б'ячому
риб'я́
«молода рибка»
риб'яни́й
«риб’ячий»
ри́б'ячий
риб'я́чка
«торговка рибою Нед»
рибавчик
«річковий крячок, Sterna hirundo L.»
(орн.)
риба́к
«рибалка; [(орн.) чайка звичайна, Vanellus vanellus L. Л; річковий крячок ВеЛ]»
риба́ка
«рибалка»
риба́л(ь)чий
«рибальський»
риба́лити
риба́лка
«людина, що ловить рибу; [(орн.) чорний крячок, Chlidonias Rafinesque Шарл; клуша, Larus fuscus L.; річковий крячок тж]»
рибалкува́ти
«рибалити»
риба́лочка
«(зменш. від риба́лка), (орн.) водомороз, Alcedo atthis L.; [(орн.) крячок малий, Sterna albifrons Pall.; мартин, Larus marinus L. Куз]»
риба́лочкові
«рід птахів ряду ракшоподібних, Alcedinidae»
риба́лчик
«рибалка»
риба́лчин
риба́лчити
риба́лчиха
риба́льня
«місце рибної ловлі; рибний промисел»
риба́льство
риба́льчити
рибар
риба́р
«рибалка; [(орн.) річковий крячок ВеНЗн]»
рибарик
риба́рити
«тс.»
рибарі́вка
«річковий крячок»
(орн.)
рибарік
рибарка
рибарка
риба́рня
«місце рибної ловлі, рибальська хатина»
риба́рство
«рибальство»
риба́рчик
«рибалка»
риба́с
«продавець риби»
риба́ха
(збільш.)
риба́цтво
«рибальство»
риба́ч
«рибалка»
рибачи
«як риба»
(присл.)
риба́чити
риба́чи́ха
риба́чка
рибачо́к
«звичайний мартин, Larus ridibundus L. Шарл; річковий крячок Шарл»
(орн.)
рибель
рибелю́х
рибеляк
рибеля́та
«рибки»
рибеня́тко
рибець
рибе́ць
«сирть, Vimba vimba L.»
(іхт.)
риби́на
ри́бисько
ри́бка
ри́блячка
«ставок для риби, сажалка»
рибни́й
«багатий на рибу»
ри́бний
рибник
ри́бник
«працівник рибного підприємства, промислу; водойма або судно для утримування риби; [сарай, де солять рибу; торговець рибою Нед]»
ри́бництво
ри́бниця
«риболовецьке судно; жін. до ри́бник»
рибовчак
рибо́вчик
«рибалка»
риболяк
«тс.»
рибча́к
рибчик
«тс.»
ри́бчик
«рибець, сирть»
(іхт.)
рибчи́на
рибя́к
рибяр
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ры́ба | білоруська |
| ри́ба | болгарська |
| ryba | верхньолужицька |
| ǰur «вода» (іє. *ūr- «вода») | вірменська |
| ruppa | давньоверхньонімецька |
| rupa «гусениця; минь» | давньоверхньонімецька |
| рыба | давньоруська |
| *ūr- | індоєвропейська |
| rubēta «деревна жаба» | латинська |
| jūra | латиська |
| robs | латиська |
| robs | латиська |
| robs | латиська |
| robs | латиська |
| júrės «море» | литовська |
| rum̃bas | литовська |
| rum̃bas | литовська |
| rum̃bas | литовська |
| rum̃bas | литовська |
| ри́ба | македонська |
| ryba | нижньолужицька |
| råibĕ | полабська |
| ryba | польська |
| ryba | праслов’янська |
| ryba | праслов’янська |
| *jӯrbā | праслов’янська |
| *jӯrbā | праслов’янська |
| ūrt | праслов’янська |
| *ŭūrt | праслов’янська |
| rūt | праслов’янська |
| ūrt | праслов’янська |
| *ŭūrt | праслов’янська |
| rūt | праслов’янська |
| ryba (< *rūba) | праслов’янська |
| -bā | праслов’янська |
| *ūr- «вода» | праслов’янська |
| *rūba | праслов’янська |
| *ūr-bā | праслов’янська |
| *rūba | праслов’янська |
| *ūr-bā | праслов’янська |
| *rūba | праслов’янська |
| *ūr-bā | праслов’янська |
| *rumbā (з суфіксом -bā < *bhā) | праслов’янська |
| -bā | праслов’янська |
| *bhā | праслов’янська |
| -bā | праслов’янська |
| *bhā | праслов’янська |
| -bā | праслов’янська |
| *bhā | праслов’янська |
| -bā | праслов’янська |
| *bhā | праслов’янська |
| iūrin «тс.» | прусська |
| руби́ть | російська |
| ряби́й | російська |
| руби́ть | російська |
| ряби́й | російська |
| руби́ть | російська |
| ряби́й | російська |
| руби́ть | російська |
| ряби́й | російська |
| ры́ба | російська |
| ри̏ба | сербохорватська |
| ruppе | середньоверхньнімецька |
| rupе «минь» | середньоверхньнімецька |
| ryba | словацька |
| ríba | словенська |
| ryba | чеська |
рибовій «річковий крячок, Sterna hirundo L.» (орн.)
очевидно, результати видозміни деетимологізованої (незасвідченої) назви *риболівка, похідної від [рибо́лів] «тс.», утвореного з основ іменника ри́ба і дієслова лови́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рибовійка тж
риборі́вка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *риболівка | українська |
| рибо́лів «тс.» | українська |
| ри́ба | українська |
| лови́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України