РЖА — ЕТИМОЛОГІЯ

ржа «іржа злакова, Puccinia graminis Pers.» (бот.)

результат перенесення на грибкове захворювання злаків назви іржа́ «окислення заліза» на основі зовнішньої подібності;
р. ржа́вчина, схв. р̀ђа, слн. rja «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гарджа
гержа
гіржа́
єржа
ржи́на «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ржа́вчина російська
р̀ђа сербохорватська
rja «тс.» словенська
іржа́ «окислення заліза» українська

руда́ «пероноспора, Peronospora viticola de By. ВеНЗн; іржа лінійна злаків, Puccinia graminis Pers. тж; Uredo rubigo vera Mak» (бот.)

очевидно, пов’язане з руди́й, руда́ «іржаве болото» (за кольором і частково за середовищем поширення);
пор. інші назви цих рослин: іржа́, р. ржа, ржа́вчина, п. rdza;
Фонетичні та словотвірні варіанти

руда́вина «іржа лінійна злаків»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rdza польська
ржа́вчина праслов’янська
ржа російська
руди́й українська
руда́ «іржаве болото» (за кольором і частково за середовищем поширення) українська
іржа́ українська

іржа́

псл. *rъdja «іржа», похідне від *rъdъ‹*rǔd- «червоний», пов’язаного з rūdъ‹*roud- «тс.» (пор. р. рдеть, укр. рди́тися «гарячитися», руди́й)՛,– споріднене з лит. rùdas «червоно-бурий», rūdìs «іржа», свн. rot «тс.», лат. ruber «червоний», гр. έρυϑρός, гот. rauþs «тс.», дінд. rudhiráḥ «тс.; кривавий», двн. свн. rost «іржа»;
іє. *roudh-, *rudh«червоний»;
початкове і розвинулось закономірно в позиції перед сонорним з наступним редукованим;
р. ржа, [аржа́, иржа́], бр. іржа́, др. ръжа, п. rdza, rzá, каш. [dredza], ч. rez, rza, ст. rzě, слц. rdza, hŕdz, zŕdza, hrdza, ВЛ. rez, zra, zerzav, нл. rza, zarz, болг. ръжда́, схв. ђa, слн. rjà, ŕjav, стсл. ръжда;
Фонетичні та словотвірні варіанти

иржа́
иржаве́ць «болото, іржава річка»
иржа́вий
иржа́вина «місце з іржавою водою»
иржа́вити
иржа́віти
іржа́вий
іржа́винка
іржа́вити
іржа́віти
іржа́сті (бот.)
ржа
ржа́вець «тс.»
ржа́вий
ржа́вина
ржа́винка
ржа́віти
ржавчи́на
ржи́на
ржі́я «болото, де утворюється озерна жовта залізна руда»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
іржа́ білоруська
ръжда́ болгарська
rez верхньолужицька
zra верхньолужицька
zerzav верхньолужицька
rauþs «тс.» готська
έρυϑρός грецька
rost «іржа» давньоверхньонімецька
rudhiráḥ «тс.; кривавий» давньоіндійська
ръжа давньоруська
*roudh- індоєвропейська
*rudh- «червоний» індоєвропейська
dredza кашубський
ruber «червоний» латинська
rùdas «червоно-бурий» литовська
rūdìs «іржа» литовська
rza нижньолужицька
zarz нижньолужицька
rdza польська
rzá польська
*rъdja «іржа» праслов’янська
*rъdъ «червоний» праслов’янська
rūdъ «тс.» (пор. р. рдеть, укр. рди́тися «гарячитися», руди́й) праслов’янська
*roud- праслов’янська
*rǔd- праслов’янська
ржа російська
аржа́ російська
иржа́ російська
ђa сербохорватська
rot «тс.» середньоверхньнімецька
rost «іржа» середньоверхньнімецька
rdza словацька
hŕdz словацька
zŕdza словацька
hrdza словацька
rjà словенська
ŕjav словенська
ръжда старослов’янська
rez чеська
rza чеська
rzě чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України