РЕЦЕПТА — ЕТИМОЛОГІЯ
реце́пт
запозичене з латинської мови, можливо, через німецьке посередництво (н. Rezéрt);
лат. recеptum «прийняте» пов’язане з recеptо «беру назад, знову приймаю», формою інтенсива від recіpіо «обертаю назад; приймаю», що складається з префікса re- і дієслова cаpіо «беру; ловлю; засвоюю»;
р. реце́пт, бр. рэцэ́пт, п. recepta, ч. слц. recept, болг. реце́пта, м. рецепт, рецепта, схв. рѐцепт, слн. recèpt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэцэ́пт | білоруська |
| реце́пта | болгарська |
| recеptum «прийняте» | латинська |
| recеptо «беру назад, знову приймаю» | латинська |
| recіpіо «обертаю назад; приймаю» | латинська |
| cаpіо «беру; ловлю; засвоюю» | латинська |
| рецепт | македонська |
| рецепта | македонська |
| Rezéрt | німецька |
| recepta | польська |
| реце́пт | російська |
| рѐцепт | сербохорватська |
| recept | словацька |
| recèpt | словенська |
| recept | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України