РЕПЕТИР — ЕТИМОЛОГІЯ
репети́рувати
через російську мову запозичено з німецької;
н. repetíеren походить від фр. répéter «повторювати», яке зводиться до лат. repetere «знову починати; повторювати; вимагати назад», утвореного з префікса re- і дієслова petere «звертатися; просити; намагатися діставати»;
р. репети́ровать, бр. рэпеці́раваць, п. repetować «репетирувати; залишатися на другий рік у тому ж класі», ч. repetýrovat «повторювати», слц. repetovat’, болг. репети́рам, м. репети́ра, схв. рѐпетовати «тс.», слн. repetírati «тс.; репетирувати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэпеці́раваць | білоруська |
| репети́рам | болгарська |
| repetere «знову починати; повторювати; вимагати назад» | латинська |
| petere «звертатися; просити; намагатися діставати» | латинська |
| репети́ра | македонська |
| repetíеren | німецька |
| repetować «репетирувати; залишатися на другий рік у тому ж класі» | польська |
| репети́ровать | російська |
| рѐпетовати «тс.» | сербохорватська |
| repetovat' | словацька |
| repetírati «тс.; репетирувати» | словенська |
| répéter «повторювати» | французька |
| repetýrovat «повторювати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України