РЕПА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ре́па «крикуха»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з ре́пет (пор.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ре́пет | українська |
ре́пах «головка капусти, яка передчасно перестала рости»
неясне;
можливо, пов’язане з рі́па, [ре́па];
назва могла бути пов’язана з тим, що серед капусти іноді виростають схожі до неї рослини;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ре́па | українська |
рі́па | українська |
рі́па «турнепс, Brassica rapa L.; [бруква, Brassica napus var. esculenta DC. Mak; свиріпа, Brassica campestris L. Мо; картопля, Solanum tuberosum L.]» (бот.)
псл. rěpa;
на думку Гіндіна (Этимология 1963, 52–71), запозичене разом з реалією з Балкан (фрако-пеласг. räˉ˘ph-a-/rä˘ph-u-);
більшість дослідників вважає це слово культурним мандрівним терміном або запозиченням (інакше Schuster-Šewc 1214–1215);
споріднене з лит. rîpė «ріпа», двн. ruoba, ruoppa, rāba, свн. ruobe, rabe, rüebe (нвн. Rübe), гол. raap, англ. rope (з лат.), лат. rāpa, rāpum «ріпа; бульба», гр. ῥάφυς, ῥάπυς «тс.», ῥάφανος, ῥαφάνη «редька; капуста»;
р. м. ре́па, бр. рэ́па, др. рѐпа, п. rzepa, ч. říра, řера «буряк», слц. repa «тс.», вл. нл. rěpa «тс.; ріпа», полаб. repођ, болг. ря́па, схв. репа, слн. répa, стсл. рѣпа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жовта
«морква дика, Daucus carota L.»
репа
«свиріпа»
репиць
«ріпиця зморшкувата, Rapistrum rugosum (L.) All.»
репиця
«редька дика, Raphanus raphanistrum L.»
репчик
репчин
ріепище
«бадилля картоплі»
ріепник
рі́п'яник
«корж з кукурудзи і картоплі Г; пиріжок з картопляного тіста До»
ріпа біла
ріпа волоська
«соняшник бульбистий, топінамбур, Helianthus tuberosus L.»
ріпа́к
«рапс, Brassica napus var. oleifera Metzg.; [Brassica napus L. Mak]»
ріпак дикий
«гірчиця польова, Sinapis arvensis L.»
ріпа́чи́ння
«стебло ріпака»
ріпачни́сько
«поле, засіяне ріпаком»
ріпачо́к
«суріпиця, Barbarea vulgaris R. Br.»
ріпа́шнище
«поле після ріпаку»
ріпень
ріпець
ріпєник
«корж з ріпи і кукурудзяного борошна»
ріпи́нец
«поле, з якого знято картоплю»
ріпиця
рі́пиця
«Rapistrum Crantz.; [редька дика Mak; суріпиця пряма, Barbarea stricta Andrz. Mak; рапс Mak; гірчиця польова Mak]»
рі́пище
«тс.»
ріпій
«тс.»
рі́пля́ниця
рі́пний
ріпник
«ріпиця багаторічна, Rapistrum perenne (L.) All.»
рі́пник
ріпниця
«гірчиця польова»
рі́пнище
«тс.»
ріпова́тий
«ріпоподібний»
ріпочка
«ріпа»
ріпча́стий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rope (з лат.) | англійська |
рэ́па | білоруська |
ря́па | болгарська |
rěpa «тс.; ріпа» | верхньолужицька |
raap | голландська |
ῥάφυς | грецька |
ῥάπυς «тс.» | грецька |
ῥάφανος | грецька |
ῥαφάνη «редька; капуста» | грецька |
ruoba | давньоверхньонімецька |
ruoppa | давньоверхньонімецька |
rāba | давньоверхньонімецька |
реѣпа | давньоруська |
rāpa | латинська |
rāpum «ріпа; бульба» | латинська |
rópė «ріпа» | литовська |
ре́па | македонська |
rěpa «тс.; ріпа» | нижньолужицька |
Rübe | нововерхньонімецька |
repоѣ | полабська |
rzepa | польська |
rěpa | праслов’янська |
ре́па | російська |
рȅпа | сербохорватська |
ruobe | середньоверхньнімецька |
rabe | середньоверхньнімецька |
rüebe (нвн. Rübe) | середньоверхньнімецька |
repa «тс.» | словацька |
répa | словенська |
рѣпа | старослов’янська |
říра «буряк» | чеська |
řера «буряк» | чеська |
räˉ˘ph-a-/rä˘ph-u- | ? |
ропу́ха «Bufo Laurenti» (зоол.)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. ropucha «тс.» виводиться від давнішого *chropucha/kropucha (псл. *korp-avъ «шерехатий»);
пов’язання з ропа́ «гній» (Фасмер ІІІ 503; Machek Studie 123; ZfSlPh 13, 405; Mikl. EW 282) викликає сумнів;
р. [ропу́ха], бр. рапу́ха, ч. слц. ropucha;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ре́па
ре́панка
ре́пуха
ро́па́
ро́павка
ропуха́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рапу́ха | білоруська |
*chropucha / kropucha (псл. *korp-avъ «шерехатий») | польська |
ropucha | польська |
*korp-avъ | праслов’янська |
ропу́ха | російська |
ropucha | словацька |
ропа́ «гній» | українська |
ropucha | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України