РЕНАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

Рена́та (жіноче ім’я)

запозичення з латинської мови;
лат. Renātus, Renāta утворені на основі дієприкметника renātus «відроджений», пов’язаного з дієсловом renascor «знову народжуюся, відроджуюся», утвореним за допомогою префікса re- «знову» від дієслова nāscor «народжуюся»;
осмислюється також як складноскорочене утворення з початкових частин слів револю́ція, нау́ка, труд;
р. Рена́та, Рена́т (чоловіче ім’я), бр. Рэна́та, п. Renata, Renat, ч. слц. Renáta, Renát, болг. Рена́та, Рене́та, м. Рената, схв. Рената, Ренат, слн. Renáta;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Рэна́та білоруська
Рена́та болгарська
Рене́та болгарська
Renātus латинська
renātus «відроджений» латинська
renascor «знову народжуюся, відроджуюся» латинська
re- «знову» латинська
nāscor «народжуюся» латинська
Renāta латинська
Рената македонська
Renata польська
Renat польська
Рена́та (чоловіче ім’я) російська
Рена́т російська
Рената сербохорватська
Ренат сербохорватська
Renáta словацька
Renát словацька
Renáta словенська
Renáta чеська
Renát чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України