РЕЗОНЕРСТВУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
резо́н «розумна підстава, доказ»
запозичення з французької мови;
фр. raison «розум, інтелект; підстава» походить від лат. ratio (род. в. ratiōnis) «рахунок; сума; мислення; розум»;
р. болг. м. резо́н, бр. рэзо́н, п. rezon, ч. rezînar, вл. rezona «розум, розсудливість», схв. рѐзōн, слн. rezîn;
Фонетичні та словотвірні варіанти
резоне́рствувати
резо́нити
«переконувати»
урезо́ни́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэзо́н | білоруська |
| резо́н | болгарська |
| rezona «розум, розсудливість» | верхньолужицька |
| ratio «рахунок; сума; мислення; розум» (род. в. ratiōnis) | латинська |
| резо́н | македонська |
| rezon | польська |
| резо́н | російська |
| рѐзōн | сербохорватська |
| rezón | словенська |
| raison «розум, інтелект; підстава» | французька |
| rezónar | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України