РЕЗАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
резуха «неслія волотиста, Neslia paniculata Desv.» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, тим, що листки неслії мають зубчасті гострі краї;
р. [резуха] «тс.» пов’язане з ре́зать;
запозичення з російської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| резуха «тс.» | російська |
| ре́зать | російська |
ре́шка «бік монети із зазначенням її вартості»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. ре́шка «тс.; [решето]» не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з решето́;
припускається зв’язок з ре́зать «різати» (SW V 520);
бр. рэ́шка, п. reszka;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́шка | білоруська |
| reszka | польська |
| ре́шка «тс.; [решето]» | російська |
| решето́ | російська |
| ре́зать «різати» | російська |
рі́зати
псл. rězati, пов’язане з raziti «разити»;
споріднене з лит. rė́žti «різати; ударяти», rė˜žis «смуга; наріз, надріз», rúožas «продряпана лінія, риска, смужка, відрізок», гр. ῥήγνῡμι «ламати, розбивати», Ϝρη̃ξις «проламування»;
іє. *u̯rēg’-/u̯rōg’- «ламати»;
р. ре́зать, бр. рэ́заць, др. рѐзати, п. rzezać, ч. řezati, слц. rezat’, вл. rězać, нл. rězaś, полаб. rezĕ, болг. ре́жа, м. реже, схв. резати, слн. rézati, стсл. рѣзати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відрі́з
відріза́н
відрі́зка
відрі́зок
вріз
«виріз, виїмка»
врі́зка
врі́зний
«потрісканий»
зарі́з
«забій (худоби); [розріз; зарубка, шматок Ж]»
зарі́за
«убивця, розбійник»
заріза́ка
за́різка
«розріз, зарубка; шматок; заріз»
зарі́зь
«заріз»
зарізя́ка
«тс.»
зріз
зрі́зка
зрізни́й
зрі́зок
зрі́зувач
навідрі́з
надрі́з
наодрі́з
нао́дрізі
«окремо»
нао́дрізні
«тс.»
наперері́з
на́рі́з
на́рі́зка тж
нарізни́й
на́різь
«нарізка»
обрі́з
обріза́нець
«обрізаний срібний карбованець»
обріза́ння
обрі́зка
обрі́зок
«шматок; [гвинтівка з укороченим стволом Па]»
обрі́зувальний
обрі́зувач
перері́з
«розріз; розтин; перетин; вид діжки»
пере́різ
«широка, низенька діжка для прання білизни»
перері́зок
«шефель, четверик (міра сипких тіл); невелика діжка»
підрі́з
пі́дріз
«леміш»
пі́дрі́зка
«підрізування; [ніж для вирізування стільників Нед]»
підрі́зовач
«вид невеликого плуга»
пі́дрізок
«обрізок, відходи»
по́рі́з
прирі́зка
про́рі́з
«наскрізний отвір; розріз (в одязі); переріз СУМ, Нед; [діра в льоду]»
про́різень
«переріз, розріз»
прорі́зка
прорізни́й
прорізо́вий
резки́й
«гострий, різкий»
ри́за
«різа, земельна ділянка різної площі; розрив Нед»
ри́зка
«половина загону, виділена у володіння іншій особі; (зменш.) ділянка сінокосу, відведена для косіння окремій особі ЛЖит»
рі́жучий
різ
«різкість»
рі́за
«тс.»
різа́вка
«різь у шлунку; кривавий понос»
різа́к
«різець, сікач, великий ніж; серпоподібна коса для косіння очерету; пристрій для різання січки, для обрізування снопиків О; кирпич з гною для палива; різачка, різь у шлунку; кривавий понос»
рі́залка
«пристрій для різання»
рі́зальний
рі́зальник
рі́занець
«євнух»
рі́заний
різани́к
«дроворуб»
різани́на
рі́занка
«зрізок, половина бочки; локшина; тепла вовняна хустка»
рі́занці
«локшина»
різа́рня
«бойня, різниця»
різа́чка
«різь у шлунку; понос»
рі́зень
«скиба, відрізаний шматок»
різе́ць
«ріжучий інструмент; передній зуб»
рі́зка
«великий шматок хліба, сала та ін.»
рі́зка
«січка (солома); міра землі 2,5 морга; ділянка землі приблизно 1,5 гектара Мо; вид гри; гілка, яку зрізають для щеплення Дз»
різки́й
рі́зкість
різкува́тий
різни́к
рі́зник
«скибка, відрізаний шматок»
різникі́вна
«дочка м’ясника»
різни́ця
«бойня; [м’ясна крамниця; торговельний ряд]»
різниче́нко
«син м’ясника»
різни́чий
«різницький»
різни́чити
«тс.»
різови́ни
«тирса»
різови́ння
«тс.»
різу́н
«головоріз, шибеник»
різь
різьба́
різьба́р
різьба́рство
різьби́ти
«вирізувати»
рі́зьблений
різьбо́ваний
«різьблений»
різьбува́ти
«тс.»
різьбя́р
різьбя́рство
ро́зрі́з
ро́зрі́зка
розрізни́й
розрі́зувальний
розрі́зувач
рзь
«земельна ділянка»
урі́з
«міра землі, поверхні»
у́різки
(у виразі без урізків «без зайвих слів, прямо»)
урі́зок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́заць | білоруська |
| ре́жа | болгарська |
| rězać | верхньолужицька |
| ῥήγνῡμι «ламати, розбивати» | грецька |
| Ϝρη̃ξις «проламування» | грецька |
| реѣзати | давньоруська |
| *u̯rēg'-/u̯rōg'- «ламати» | індоєвропейська |
| rėˊžti «різати; ударяти» | литовська |
| rė˜žis «смуга; наріз, надріз» | литовська |
| rúožas «продряпана лінія, риска, смужка, відрізок» | литовська |
| реже | македонська |
| rězaś | нижньолужицька |
| rezĕ | полабська |
| rzezać | польська |
| rězati | праслов’янська |
| raziti «разити» | праслов’янська |
| ре́зать | російська |
| рȅзати | сербохорватська |
| rezat' | словацька |
| rézati | словенська |
| рѣзати | старослов’янська |
| řezati | чеська |
ле́зо
не зовсім ясне;
припускається псл. lězo, що походить від дієслів lězti «лізти», laziti «лазити» і виникло спочатку в термінології бортництва та бджільництва (Варбот Этимология 1964, 41 – 43);
менш переконливими є спроби пов’язання з лат. ligō «кирка, мотика», гр. λίσγος «тс.» (Agrell Zwei Beiträge 36 – 37; Ильинский ИОРЯС 23/1, 172 – 173), з ірл. slige «вулиця», sleg «спис», гот. slauhts «забій, заріз» (Loewenthal AfSlPh 37, 392), з іє. *leḡ- «гострий, різати» (Čop, SI. revija 9, 155 – 159);
зближення з коренем rěz-, укр. рі́зати, р. ре́зать (Горяев 184) є помилковим;
р. ле́за «бондарний струг; [лезо]», [лёзо] «лезо», [лёз] «бондарний струг», лезвие «лезо», бр. лязо́, [ле́зиво] «тс.», др. лезъ «лезо клинка», болг. лезвие́ «лезо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́зво
«лезо»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лязо́ | білоруська |
| ле́зиво «тс.» | білоруська |
| лезвие́ «лезо» | болгарська |
| slauhts «забій, заріз» | готська |
| λίσγος «тс.» | грецька |
| лезъ «лезо клинка» | давньоруська |
| *leḡ- «гострий, різати» | індоєвропейська |
| slige «вулиця» | ірландська |
| sleg «спис» | ірландська |
| ligō «кирка, мотика» | латинська |
| lězo | праслов’янська |
| lězti «лізти» | праслов’янська |
| laziti «лазити» | праслов’янська |
| rěz- | праслов’янська |
| ре́зать | російська |
| ле́за «бондарний струг; [лезо]» | російська |
| лёзо «лезо» | російська |
| лёз «бондарний струг» | російська |
| лезвие «лезо» | російська |
| рі́зати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України