РЕГІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ре́гіт
псл. regotъ, утворене від звуконаслідувального кореня reg-, паралельного до rek- : rok- (пор. схв. рега «ричання», слн. réga «деревна жаба», лит. rė˜kti «кричати»);
заслуговує на увагу припущення (Ильинский ИОРЯС 16/4, 12; Matzenauer LF 16, 164) про зв’язок з р. [ра́гоза] «сварка, лайка», лтс. rēdzēt «лаятися»;
р. [рёгот], регота́ть, бр. ро́гат, п. rzegot «квакання, кумкання; регіт», rechot «тс.», ч. řehot «регіт», слц. rehot «тс.», вл. rjehotać «іржати», rjehotać so «реготати», нл. rjagot «квакання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ре́гітно
«смішно»
регітня́
ре́гот
регота́ти
«сильно сміятися; [іржати (про коней) ВеЛ, Куриленко]»
ре́готи
реготі́ти
реготли́вий
реготня́
реготу́н
реготу́ха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ро́гат | білоруська |
| rjehotać «іржати»«реготати» | верхньолужицька |
| rjehotać so «іржати»«реготати» | верхньолужицька |
| rēdzēt «лаятися» | латиська |
| rė˜kti | литовська |
| rė˜kti | литовська |
| rjagot «квакання» | нижньолужицька |
| rzegot «квакання, кумкання; регіт»«тс.» | польська |
| rechot «квакання, кумкання; регіт»«тс.» | польська |
| regotъ | праслов’янська |
| reg- | праслов’янська |
| rek- (пор. схв. рега «ричання», слн. réga «деревна жаба», лит. rė˜kti «кричати») | праслов’янська |
| rok- | праслов’янська |
| rok- | праслов’янська |
| ра́гоза «сварка, лайка» | російська |
| рёгот | російська |
| регота́ть | російська |
| рега | сербохорватська |
| рега | сербохорватська |
| rehot «тс.» | словацька |
| réga | словенська |
| réga | словенська |
| řehot «регіт» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України