РЕВНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ре́вний «запопадливий, старанний; (заст.) гіркий, тужливий, щирий; [справний Шух]»
псл. *rьvьnъ «сердитий; ревнивий»;
очевидно, пов’язане з лат. rīvālis «суперник», п. ruja «тічка», ч. říje «тс.», др. рюенъ «вересень» і далі, можливо, з псл. *rjuti «ревіти» або з лат. ruo «пориваюся, поспішаю», дангл. rēow «схвильований, бурний, дикий»;
р. ревни́вый, бр. раўні́вы, др. рьвьнь «ревність, заздрощі», п. rzewny «тужний, тужливий, чутливий, сумний», [rzewniwy] «тс.», ч. řevnivó, řevnit «ревнувати», слц. revnivó, revnit’ «ревнувати», нл. rjawniś «дратувати», болг. ревни́в, м. ревнив, схв. рѐвновати «старатися, турбуватися», ре́вностан, стсл. рьвьновати «із запалом прагнути до чогось», рьвьнитéлˇь «ревнитель, прихильник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́мний
«гіркий, ревний»
ревна́ція
«ревнощі»
ревни́вець
ревни́вий
ревни́тель
ревни́ці
«ревнощі»
ревни́ця
«ревнивиця»
ре́вні
«гіркувато»
ревнівли́вий
«ревнивий»
ре́вносно
ре́внощі
ревнува́ти
«проявляти ревнощі; [присвятити себе чомусь; ревно плакати Нед]»
рівни́ці
«ревнощі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раўні́вы | білоруська |
| ревни́в | болгарська |
| rēow «схвильований, бурний, дикий» | давньоанглійська |
| рюенъ «вересень» | давньоруська |
| рьвьнь «ревність, заздрощі» | давньоруська |
| rīvālis «суперник» | латинська |
| ruo «пориваюся, поспішаю» | латинська |
| ревнив | македонська |
| rjawniś «дратувати» | нижньолужицька |
| ruja «тічка» | польська |
| rzewny «тужний, тужливий, чутливий, сумний» | польська |
| *rьvьnъ «сердитий; ревнивий» | праслов’янська |
| *rjuti «ревіти» | праслов’янська |
| ревни́вый | російська |
| рѐвновати «старатися, турбуватися» | сербохорватська |
| revnivó «ревнувати» | словацька |
| revnit' «ревнувати» | словацька |
| рьвьновати «із запалом прагнути до чогось» | старослов’янська |
| rzewniwy «тс.» | українська |
| ре́вностан | українська |
| рьвьнитéлˇь «ревнитель, прихильник» | українська |
| říje «тс.» | чеська |
| řevnivó «ревнувати» | чеська |
| řevnit «ревнувати» | чеська |
ре́ва «течія над глибокою ямою в річці, де крутиться вода»
неясне;
можливо, пов’язане з рва́ти, прі́рва або з рів, ри́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ре́вка
«яма з водою; копанка»
ре́вня
«багнисте місце, де легко потонути Нед; викопана яма, наповнена водою Ч»
ре́мня
«викопана яма, наповнена водою Ч; болото з іржавою водою Ник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рва́ти | українська |
| прі́рва | українська |
| рів | українська |
| ри́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України