РВЕТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рва́ти
споріднене з лит. ravė́ti «полоти», лтс. ravêt, ірл. ruam «заступ», дісл. rója «виривати вовну в овець», лат. ēruo «викопую; вириваю», ruo, -ere «валюся; руйную; кидаюся», гр. δρυσίχϑων «той, що розгрібає землю»;
псл. rъvati, пов’язане чергуванням голосних з ryti «рити»;
р. рвать, бр. рваць, др. ръвати, п. rwać, ч. rváti, слц. rvat’, вл. rwać, нл. rwaś, полаб. ravăt «смикати, виривати», болг. ръ́вам, схв. р̀вати се «боротися, змагатися у боротьбі», слн. ruváti «витягати, виривати», стсл. ръвати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безвідри́вний
безпере́рвка
безпере́рвний
ввірванець
«гульвіса, шибеник»
ви́рва
ви́рватися
«вибратися, звільнитися; вискочити наперед»
ви́рив
«вибух»
ви́ривок
«утеча»
ви́ривцем
«окремо»
ві́рва
«удар в потилицю; кишеньковий злодій»
вірва́ти
«урвати»
вірва́тися
«вдертися»
вірви́тель
«шибеник, паливода»
врива́ти
«втомлювати важким тягарем»
(про руки)
ври́вок
«відірваний кусок каната»
дорва́тися
«порватися; накинутися СУМ; добратися Пі»
(дорива́тися)
за́рва
«обрив; брила землі»
зарва́тися
зарви́стий
«крутий, стрімкий, обривистий»
зари́вкуватий
«сварливий, охочий до сварок»
зірва́тися
(зрива́тися)
зорвисько
«вітром зламана ялина; сушняк»
зрив
«надрив; невиконання; внесення перешкоди у виконання; невдача; [висмикування щетини у свиней Я]»
зури́вочний
«непевний, ненадійний, двозначний; приголомшений, осоромлений, пошкоджений»
ірва́ти
«рвати»
ірва́тися
надри́в
надри́вистий
надри́вний
на́рва
«верхня обшивка ясел; гнійний опух»
нари́в
нарива́тися
«наскакувати, натрапляти; [допадатися до їжі, жадібно їсти]»
недори́вок
«шматок мотузки»
непрори́вний
«безперервний»
обі́рванець
обі́рванка
обі́рвище
о́бри́в
обри́вистий
о́бривки
«побічні випадкові прибутки»
о́бри́вок
обривча́стка
«крутий берег»
одри́вка
(у виразі без одривки «без перерви»)
оривок
«тс.»
пере́рва
пере́рвиця
«перерва»
пере́ри́в
перерива́тися
«припинятися»
перерива́ч
перери́вистий
перери́вник
перери́вчатий
пі́дри́в
підрива́ч
«підбурювач Нед; підривник Она»
підри́вка
(рибальське знаряддя)
підри́вник
по́ри́в
порива́ння
порива́ти
порива́ч
пори́ви́стий
по́ривка
(у виразі в поривці йти «йти окремо»)
пори́вний
по́ривці
«не доводячи до кінця»
пори́вчастий
прі́рва
«безодня; [місце, де розірвана гребля]»
про́рва
«вимоїна у греблі Бі; величезна кількість, безліч Нед; проточина Пі»
про́ри́в
про́ри́вка
проривни́й
прори́вник
рв'яни́й
«бурхливий»
рва́ний
рвани́ця
«зірвані, а не струшені плоди»
рвання́
рванці́
«рвані галушки»
рвань
рва́тися
рва́цтво
рва́цький
рвач
рвачки́й
рвону́ти
рвону́тися
рву́чий
«швидкий, прудкий»
рвучки́й
риво́к
розірви́
(у виразі на р. «на зло, наперекір»)
розри́в
розри́вка
розривни́й
увірва
«гульвіса, шибеник»
увірванець
«тс.»
увірва́тися
«вдертися»
(урива́тися)
увірви́тель
«тс.»
урва́нтлі
«рвані галушки»
урвантя́ка
«зірвиголова»
урва́нці
«тс.»
у́рвень
«ледар, нероба»
урви́стий
у́рви́сько
«урвище»
урви́тель
у́рвище
ури́вистий
ури́вний
«який легко рветься»
ури́вок
уриво́чний
«уривистий, уривчастий, частковий»
ури́вцем
ури́вчастий
уривча́тий
«розідраний, уривистий»
у́ров
«прямовисна жила»
уро́ви
«вимивина, вибій»
уро́вища
«тс.»
уро́вище
«опух»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рваць | білоруська |
| ръ́вам | болгарська |
| rwać | верхньолужицька |
| ἐρυσίχϑων «той, що розгрібає землю» | грецька |
| rýja «виривати вовну в овець» | давньоісландська |
| ръвати | давньоруська |
| ruam «заступ» | ірландська |
| ėˊruo «викопую; вириваю» | латинська |
| ruo | латинська |
| -ere «валюся; руйную; кидаюся» | латинська |
| ravêt | латиська |
| ravė́ti «полоти» | литовська |
| rwaś | нижньолужицька |
| ravăt «смикати, виривати» | полабська |
| rwać | польська |
| rъvati | праслов’янська |
| ryti «рити» | праслов’янська |
| рвать | російська |
| р̀вати се «боротися, змагатися у боротьбі» | сербохорватська |
| rvat' | словацька |
| ruváti «витягати, виривати» | словенська |
| ръвати | старослов’янська |
| rváti | чеська |
не́рунє «лахміття, дрантя; брудна білизна»
пов’язане з ру́но «вовна», ру́на «зелені сходи» і, далі, з рва́ти;
початковий елемент не-, можливо, є підсилювальною часткою (пор. нестеме́нний «достеменний», [несиле́нна си́ла] «сила-силенна» Ж);
р. [руно́] «знятий з плечей благенький одяг, лахміття», [ру́нка] «обноски, лахміття», [рунь] «руб’я, благенький одяг, лахміття»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| руно́ «знятий з плечей благенький одяг, лахміття» | російська |
| ру́нка «обноски, лахміття» | російська |
| рунь «руб’я, благенький одяг, лахміття» | російська |
| ру́но «вовна» | українська |
| ру́на «зелені сходи» | українська |
| рва́ти | українська |
| не- | українська |
рвант «залізне кільце, яким скріплюється шина на місці розриву обода»
результат видозміни форм [вірва́нт] «кільцева скоба, що обтискує скріплювані частини», [урва́нт] «тс.», зближених з основою рва́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ірва́нт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вірва́нт «кільцева скоба, що обтискує скріплювані частини» | українська |
| урва́нт «тс.» | українська |
| рва́ти | українська |
ре́ва «течія над глибокою ямою в річці, де крутиться вода»
неясне;
можливо, пов’язане з рва́ти, прі́рва або з рів, ри́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ре́вка
«яма з водою; копанка»
ре́вня
«багнисте місце, де легко потонути Нед; викопана яма, наповнена водою Ч»
ре́мня
«викопана яма, наповнена водою Ч; болото з іржавою водою Ник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рва́ти | українська |
| прі́рва | українська |
| рів | українська |
| ри́ти | українська |
ру́сло́ «річище, заглиблення в ґрунті, по якому тече річка, струмок СУМ, Куз, [гирло річки]»
менш обґрунтованими є зближення з рух, ру́шити (Брандт РФВ 22, 144), ри́ти, рвати (Jagić AfSlPh 30, 629), ав. raōδah- «річка» (Matzenauer LF 17, 192), лит. rÌsti «рубати», rantýti «надрізувати» (Bezlaj Eseji 140);
найбільш імовірною є спорідненість з лит. rusė́ti «текти», rusnîti «повільно текти», Raũsvė, Rusnìs (назви річок);
загальновизнаної етимології не має;
р. ру́сло́, слц. заст. ruslo (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
приру́словий
ру́слище
руслови́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| raōδah- «річка» | авестійська |
| рух | валлійська |
| rę͂sti «рубати» | литовська |
| rantýti «надрізувати» | литовська |
| rusėˊti «текти» | литовська |
| rusnóti «повільно текти» | литовська |
| Raũsvė | литовська |
| Rusnìs (назви річок) | литовська |
| ру́сло́ | російська |
| ruslo (з рос.) | словацька |
| ру́шити | українська |
| ри́ти | українська |
| рвати | українська |
пере́рва «вербозілля лучне, Lysimachia nummularia L.; цикорій дикий, петрові батоги, Cichorium intybus L. Нед» (бот.)
похідні утворення від рва́ти, перерива́ти;
назви зумовлені тим, що ці рослини розмножуються відрізками (обривками) стебла (вербозілля лучне, зірочник середній) або кореня (цикорій дикий);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пере́рванець
«зірочник середній, Stellaria media (L.) Сyr.»
підорва
«вербозілля лучне»
прірва
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рва́ти | українська |
| перерива́ти | українська |
урвани́ця «гурт овець»
можливо, пов’язане з дієсловом рва́ти (як частина овець, що відірвалася від отари);
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рва́ти (як частина овець, що відірвалася від отари). | українська |
у́рвант «синяк червоний, Schium rubrum Jacq.» (бот.)
неясне;
можливо, пов’язане з рва́ти, хоч мотивація такого зв’язку затемнена;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рва́ти | українська |
урва́нт «залізна скобка на ободі колеса»
запозичення з польської мови;
п. urwant «скобка на колесі», ймовірно, пов’язане з urwać, похідним від rwać «рвати», якому відповідає укр. рва́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| urwant «скобка на колесі» | польська |
| rwać «рвати» | польська |
| рва́ти | українська |
уро́ви́ще «викидень Г, Бі; пахова грижа; перелом; розрив Нед; пухлина (?) Шейк» (мед.)
очевидно, похідне утворення від рва́ти (пор. перерва́ти вагі́тність і под.);
бр. [уро́вішча] «викидень»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уро́вішча «викидень» | білоруська |
| рва́ти (пор. перерва́ти вагі́тність і под.) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України