РАТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ра́та «строк платежу; частина платежу на даний строк» (заст.)

запозичено, можливо, через польське посередництво з латинської мови;
лат. rata «частина (встановлена)» пов’язане з ratus «розрахований, певний, постійний», дієприкметником від reor «вважаю, думаю», спорідненим з лит. rė́ti «складати в порядок, класти шарами», двн. redea (radja) «рахунок, мова, розповідь»;
п. вл. rata «частина платежу», ч. слц. ráta, болг. м. ра́та, схв. ра̏та «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́та болгарська
rata «частина платежу» верхньолужицька
redea «рахунок, мова, розповідь» (radja) давньоверхньонімецька
rata «частина (встановлена)» латинська
ratus «розрахований, певний, постійний» латинська
reor «вважаю, думаю» латинська
rė́ti «складати в порядок, класти шарами» литовська
ра́та македонська
rata «частина платежу» польська
ра̏та «тс.» сербохорватська
ráta словацька
ráta чеська
radja ?

ра́та «прилад для провіювання зерна»

неясне;
можливо, пов’язане з [райта́к] «решето» (пор.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
райта́к «решето» (пор.) українська

ра́ти «рити, копати»

очевидно, результат контамінації слів ри́ти і ора́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ри́ти українська
ора́ти українська

рать «військо»

припущення про зв’язок з ав. rāna «борець», дінд. ráṇaḥ «боротьба» і псл. rana (Младенов 557; РФВ 65, 369; Skok III 112) викликає сумнів;
споріднене з лтс. ẽ̦rruêtiês «сердитися», двн. ernust «боротьба, серйозність», гр. ἔρις «суперечка, змагання», ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся», ав. ǝrǝtiš «енергія», дінд. ṛ́tiḥ (ṛtíḥ) «напад», sam-áraṇam «боротьба»;
псл. ratь (‹*ortь), пов’язане чергуванням голосних з *ertь;
р. рать «військо; війна», бр. раць «тс.», др. рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча», болг. рат «війна; військо, рать», м. рат «війна», схв. ра̏т «тс.», стсл. рать «війна; бій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́ти́ти «гудити, ганити, лаяти»
ра́тник
ра́тувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rāna «борець» авестійська
ǝrǝtiš «енергія» авестійська
раць «тс.» білоруська
рат «війна; військо, рать» болгарська
ἔρις «суперечка, змагання» грецька
ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся» грецька
ernust «боротьба, серйозність» давньоверхньонімецька
ráṇaḥ «боротьба» давньоіндійська
ṛ́tiḥ «напад» (ṛtíḥ) давньоіндійська
sam-áraṇam «боротьба» давньоіндійська
ṛtíḥ давньоіндійська
рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча» давньоруська
ẽ̦rruêtiês «сердитися» латиська
рат «війна» македонська
rana праслов’янська
ratь (‹*ortь) праслов’янська
*ertь праслов’янська
рать «військо; війна» російська
ра̏т «тс.» сербохорватська
рать «війна; бій» старослов’янська

навра́титися «пристати, домагаючись чогось»

похідні утворення від др. ратитися «ворогувати», ретитися «змагатися, прагнути», пов’язаних з іменниками рать «військо, війна, напад, боротьба, ворожнеча», реть «старанність, ревність, завзяття, змагання, суперечка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

навра́тливий «нав’язливий»
наври́питься
наврі́питись «тс.»
наповра́титися «упертися, наполягти»
наповре́титися «напосістися, затятися, вперто наполягати»
наповре́тливий «нав’язливий» (Ме)
наповри́титись «твердо вирішити щось зробити»
напувре́тливий «упертий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ратитися «ворогувати» давньоруська
ретитися «змагатися, прагнути» давньоруська
рать «військо, війна, напад, боротьба, ворожнеча» давньоруська
реть «старанність, ревність, завзяття, змагання, суперечка» давньоруська

ха́рити «чистити»

розглядається також як похідне від xarъjü «поганий» (ЭССЯ 8, 20) із псл. *(s)ker- «різати, краяти, дерти», звідки також кора́, шкі́ра, щи́рий (з первісним значенням «чистий») (Петлева Этимология 1968, 139);
пов’язується з іє. *kher- «скребти, терти» (Мельничук Мовозн. 1969/1, 30);
псл. xariti «чистити, скребти»;
схв. ха̏рати, ст. харити «грабувати, спустошувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́ха́р «нехлюй, нечепура; вовк; великий звір»
неха́ра «тс.»
неха́ринець «вовк»
оха́рливий «охайний»
хари́сто «чисто, охайно»
ха́рний «чистий, охайний; гарний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*kher- «скребти, терти» індоєвропейська
*(s)ker- «різати, краяти, дерти» праслов’янська
xariti «чистити, скребти» праслов’янська
рати сербохорватська
xarъjü «поганий» ?
кора́ ?
шкі́ра ?
щи́рий (з первісним значенням «чистий»)(Петлева Этимология 1968, 139). ?
харити «грабувати, спустошувати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України