РАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ра́ти «рити, копати»

очевидно, результат контамінації слів ри́ти і ора́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ри́ти українська
ора́ти українська

ха́рити «чистити»

розглядається також як похідне від xarъjü «поганий» (ЭССЯ 8, 20) із псл. *(s)ker- «різати, краяти, дерти», звідки також кора́, шкі́ра, щи́рий (з первісним значенням «чистий») (Петлева Этимология 1968, 139);
пов’язується з іє. *kher- «скребти, терти» (Мельничук Мовозн. 1969/1, 30);
псл. xariti «чистити, скребти»;
схв. ха̏рати, ст. харити «грабувати, спустошувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́ха́р «нехлюй, нечепура; вовк; великий звір»
неха́ра «тс.»
неха́ринець «вовк»
оха́рливий «охайний»
хари́сто «чисто, охайно»
ха́рний «чистий, охайний; гарний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*kher- «скребти, терти» індоєвропейська
*(s)ker- «різати, краяти, дерти» праслов’янська
xariti «чистити, скребти» праслов’янська
рати сербохорватська
xarъjü «поганий» ?
кора́ ?
шкі́ра ?
щи́рий (з первісним значенням «чистий»)(Петлева Этимология 1968, 139). ?
харити «грабувати, спустошувати» ?

ра́та «строк платежу; частина платежу на даний строк» (заст.)

запозичено, можливо, через польське посередництво з латинської мови;
лат. rata «частина (встановлена)» пов’язане з ratus «розрахований, певний, постійний», дієприкметником від reor «вважаю, думаю», спорідненим з лит. rė́ti «складати в порядок, класти шарами», двн. redea (radja) «рахунок, мова, розповідь»;
п. вл. rata «частина платежу», ч. слц. ráta, болг. м. ра́та, схв. ра̏та «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́та болгарська
rata «частина платежу» верхньолужицька
redea «рахунок, мова, розповідь» (radja) давньоверхньонімецька
rata «частина (встановлена)» латинська
ratus «розрахований, певний, постійний» латинська
reor «вважаю, думаю» латинська
rė́ti «складати в порядок, класти шарами» литовська
ра́та македонська
rata «частина платежу» польська
ра̏та «тс.» сербохорватська
ráta словацька
ráta чеська
radja ?

ра́та «прилад для провіювання зерна»

можливо, пов’язане з [райта́к] «решето» (пор.);
неясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
райта́к «решето» (пор.) українська

рать «військо»

псл. ratь (‹*ortь), пов’язане чергуванням голосних з *ertь;
споріднене з лтс. ẽ̦rruêtiês «сердитися», двн. ernust «боротьба, серйозність», гр. ἔρις «суперечка, змагання», ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся», ав. ǝrǝtiš «енергія», дінд. ṛ́tiḥ (ṛtíḥ) «напад», sam-áraṇam «боротьба»;
припущення про зв’язок з ав. rāna «борець», дінд. ráṇaḥ «боротьба» і псл. rana (Младенов 557; РФВ 65, 369; Skok III 112) викликає сумнів;
р. рать «військо; війна», бр. раць «тс.», др. рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча», болг. рат «війна; військо, рать», м. рат «війна», схв. ра̏т «тс.», стсл. рать «війна; бій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́ти́ти «гудити, ганити, лаяти»
ра́тник
ра́тувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ǝrǝtiš «енергія» авестійська
rāna «борець» авестійська
раць «тс.» білоруська
рат «війна; військо, рать» болгарська
ἔρις «суперечка, змагання» грецька
ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся» грецька
ernust «боротьба, серйозність» давньоверхньонімецька
ṛ́tiḥ «напад» (ṛtíḥ) давньоіндійська
sam-áraṇam «боротьба» давньоіндійська
ṛtíḥ давньоіндійська
ráṇaḥ «боротьба» давньоіндійська
рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча» давньоруська
ẽ̦rruêtiês «сердитися» латиська
рат «війна» македонська
ratь (‹*ortь) праслов’янська
*ertь праслов’янська
rana праслов’янська
рать «військо; війна» російська
ра̏т «тс.» сербохорватська
рать «війна; бій» старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України