РАНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

рант

запозичення з німецької мови;
нвн. Rand «край; рант; поля (книги)», свн. rant(d) «обшивка; край щита», двн. rant(t) «тс.» споріднене з днн. rand «щит», дангл. rand «тс.», дісл. rǫnd «край, грань; щит», крим.-гот. rintsch «гора», дірл. rinde (‹ кельт. *rendiā), дангл. rima «край, кордон, морський берег» (англ. rim «край, обід»), далі з нвн. Rahmen «рама, рамка»;
р. бр. рант, п. rant, ч. rantl, rantlik;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rim англійська
рант білоруська
rand «тс.» давньоанглійська
rima «край, кордон, морський берег» (англ. rim «край, обід») давньоанглійська
rant(t) «тс.» давньоверхньонімецька
rinde (‹ кельт. *rendiā) давньоірландська
rǫnd «край, грань; щит» давньоісландська
rand «щит» давньонижньонімецька
*rendiā кельтські
Rand «край; рант; поля (книги)» нововерхньонімецька
Rahmen «рама, рамка» нововерхньонімецька
rant польська
рант російська
rant(d) «обшивка; край щита» середньоверхньнімецька
rantl чеська
rantlik чеська
rintsch «гора» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України