РАНОК — ЕТИМОЛОГІЯ

ра́нній

загальноприйнятої етимології не має;
виводиться з псл. *radno (‹*ordno), що зіставляється з гр. ὄρϑρος «ранок», ὄρϑριος, ὀρϑρῑνός «ранній», дінд. várdhatē «підіймає, змушує рости», ūrdhváḥ «високий, визначний», ав. vǝrǝδaiti «росте», псл. rod- (з *ord-ti «рости»);
заслуговує на увагу припущення (Machek ESJČS 414; Recherches 47; Holub–Kop. 309; Brückner 453; Trautmann 246) про походження з початкового *rai-, спорідненого з лит. rótas «ранок», лтс. rîts «тс.»;
спроба зблизити з алб. errë «темрява», гр. ὀρφνός «темний» (Oštir AfSlPh 36, 444) викликає сумнів з фонетичних причин (тоді треба було б виходити з псл. *ragno);
р. ра́нний, бр. ра́нні, др. раныи «ранній, ранковий», п. ranny, ч. ranní «ранковий», ranó «ранній; скороспілий», слц. rannó «ранковий», вл. rano «ранком», нл. rany, полаб. ranü, ronš, болг. ран, ра̀нен, м. ран, схв. ра̑нӣ, слн. rán, стсл. рано «рано»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вра́нішній
вра́нці
дозара́ни «до ранку»
за́ран «завтра»
зара́на
зара́ні
зара́ній
зара́ння «ранній час»
зара́ння
зара́но «дуже рано, передчасно»
зара́нок «тс.»
зра́на
зра́нку
зра́ння
назара́нці «на світанку»
напо́рано «дуже рано»
передра́нішній
передранко́вий
передра́нній
передра́ння
передра́нь
по-ра́нішньому
по-ранко́вому
позара́ни «післязавтра»
позаранки «на світанку»
поране́ньку
порани́ти «дуже рано піднятися, зробити»
пора́нитися «прибути дуже рано; поквапитися»
пора́нішній
поранко́вий
пора́нку «уранці»
пора́нній
по́рано «рано, ранньої пори»
пора́нок
пора́ну «тс.»
ранешний «ранішній»
ра́ни́й «ранній»
рани́ти «рано вставати»
ра́ній «раніше»
рані́ш (е)
ра́ні́шній
ранко́ви́й
ра́нком
ранкува́ти «проводити ранок»
ра́нний «тс.»
ра́но «ранок»
ра́но
ра́но́к
раном «ранком, зранку»
ранува́то
рану́ля «рання картопля» (у сполуці бу́льба рану́ля)] Нед
ранцува́ти «виголошувати побажання у Великодній понеділок ранком»
ранш «раніш»
рань
раню́шка «рання капуста; рання скороспіла картопля»
ра́няшній «ранішній»
спозара́на
спозара́нку
спозара́ння
ура́нішній
ура́нці
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vǝrǝδaiti «росте» авестійська
errë «темрява» албанська
ра́нні білоруська
ран болгарська
ра̀нен болгарська
rano «ранком» верхньолужицька
ὄρϑρος «ранок» грецька
ὄρϑριος грецька
ὀρϑρῑνός «ранній» грецька
ὀρφνός «темний» грецька
várdhatē «підіймає, змушує рости» давньоіндійська
ūrdhváḥ «високий, визначний» давньоіндійська
раныи «ранній, ранковий» давньоруська
rîts «тс.» латиська
rýtas «ранок» литовська
ран македонська
rany нижньолужицька
ranü полабська
ronü полабська
ranny польська
*radno (‹*ordno) праслов’янська
rod- (з *ord-ti «рости») праслов’янська
*ordno праслов’янська
*ord-ti праслов’янська
*ordno праслов’янська
*ord-ti праслов’янська
*ordno праслов’янська
*rai- праслов’янська
ра́нний російська
ра̑нӣ сербохорватська
ranný «ранковий» словацька
rán словенська
рано «рано» старослов’янська
ranní «ранковий»«ранній; скороспілий» чеська
raný «ранковий»«ранній; скороспілий» чеська

ло́вранок «полудень»

уг. заст. lórant «полудень» виводиться від слц. olovrant, olevrant «тс.», що є наслідком фонетичної видозміни нім. Hálberábend «тс.», утвореного з основ прикметника halb «половинний; пів-» та іменника Abend «вечір» (пор. аналогічні укр. по́лудень, р. по́лдник);
запозичення з угорської мови, зближене в другій своїй частині з іменником ра́нок;
схв. [lȏvra] «вечеря косарів; полудень», ло́врати «полуднувати на косовиці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ловранкува́ти «полуднувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Hálberábend «тс.» німецька
halb «половинний; пів-» німецька
Abend «вечір» (пор. аналогічні укр. по́лудень, р. по́лдник) німецька
по́лдник російська
lȏvra «вечеря косарів; полудень» сербохорватська
ло́врати «полуднувати на косовиці» сербохорватська
olovrant словацька
olevrant «тс.» словацька
lórant «полудень» (заст.) угорська
по́лудень українська
ра́нок українська

ра́нці «старий, порваний одяг, ганчір’я»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [ра́нтє] «лахміття» або з ра́м’я «руб’я; лахміття»;
могло зазнати впливу з боку слова ла́нці «ганчірки, лахміття»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́нтє «лахміття» українська
ра́м'я «руб’я; лахміття» українська
ла́нці «ганчірки, лахміття» українська

ра́ма́т «ганчірка»

запозичення з грецької мови;
гр. ῥάμμα (род. в. ῥάμματος) «нитка, шов» пов’язане з дієсловом ἀραρίσϰω «приєдную, виготовляю», спорідненим з лат. arma (мн.) «зброя, оснащення», armus «передпліччя», псл. ramę «рамено, плече»;
пов’язання російських відповідників з р. реме́нь (Фасмер ІІІ 469) помилкове;
р. [ремьё] «лахміття», [ремо́ха] «ганчірка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

можливо
ра́м'я
ра́мат «фартух»
рама́тка «ганчірка»
рамато́к «шмата»
рама́ття «руб’я, лахміття, рам’я»
ра́мтя «руб’я, лахміття»
ра́нтя
ра́нці «тс.»
ря́м'я
рямля́ «тс.»
ря́мтя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ῥάμμα «нитка, шов» (род. в. ῥάμματος) грецька
ἀραρίσϰω «приєдную, виготовляю» грецька
arma «зброя, оснащення» (мн.) латинська
armus «передпліччя» латинська
ramę «рамено, плече» праслов’янська
реме́нь російська
ремьё «лахміття» російська
ремо́ха «ганчірка» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України