РАМ'Я — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ра́ма «оправа»
очевидно, через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») споріднене з лит. rem̃ti «підпирати», rаm̃tis «підпірка, кріплення», дінд. rambhá- «підпірка; палиця»;
р. бр. ра́ма, др. рама «в’язь, обв’язка, рама?», п. rama, ч. слц. rám, нл. ram, полаб. ramka, болг. ра́мка «рама, рамка, оправа», м. рам «тс.», схв. ра̑м «рама, рамка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обра́мити
обрамка
«облямівка; кайма, обшивка»
обра́млення
обрамля́ти
обрамо́вувати
обра́мок
обрамува́ти
обря́мок
обрямува́ти
«облямувати»
підра́мник
рам'я
«віконна рама»
(мн. ра́мена)] Нед
рама
(ХVII ст.)
ра́мена
«віконні рами»
(мн.)
рами́на
«рама»
ра́мина
«віконна рама ВеУг; дерев’яна станина, на якій встановлено крила вітряка Бі»
рамля́
«рамка»
ра́мник
ра́мо
«рама»
ра́мці
ра́мця
ремена́
«тс.»
ря́ма
«рама»
ря́мено
«віконна рама»
рямина́
«рея»
ря́мина
«тс.; дерев’яна станина, на якій встановлено крила вітряка»
ря́мка
«рамка»
ря́мо
«рама»
ря́мці
ря́мця
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́ма | білоруська |
ра́мка «рама, рамка, оправа» | болгарська |
rambhá- «підпірка; палиця» | давньоіндійська |
рама «в’язь, обв’язка, рама?» | давньоруська |
rem̃ti «підпирати» | литовська |
rаm̃tis «підпірка, кріплення» | литовська |
рам «тс.» | македонська |
ram | нижньолужицька |
Rahmen | нововерхньонімецька |
ramka | полабська |
rama | польська |
ра́ма | російська |
ра̑м «рама, рамка» | сербохорватська |
ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») | середньоверхньнімецька |
rám | словацька |
rám | чеська |
ра́ма́т «ганчірка»
запозичення з грецької мови;
гр. ῥάμμα (род. в. ῥάμματος) «нитка, шов» пов’язане з дієсловом ἀραρίσϰω «приєдную, виготовляю», спорідненим з лат. arma (мн.) «зброя, оснащення», armus «передпліччя», псл. ramę «рамено, плече»;
пов’язання російських відповідників з р. реме́нь (Фасмер ІІІ 469) помилкове;
р. [ремьё] «лахміття», [ремо́ха] «ганчірка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
можливо
ра́м'я
ра́мат
«фартух»
рама́тка
«ганчірка»
рамато́к
«шмата»
рама́ття
«руб’я, лахміття, рам’я»
ра́мтя
«руб’я, лахміття»
ра́нтя
ра́нці
«тс.»
ря́м'я
рямля́
«тс.»
ря́мтя
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ῥάμμα «нитка, шов» (род. в. ῥάμματος) | грецька |
ἀραρίσϰω «приєдную, виготовляю» | грецька |
arma «зброя, оснащення» (мн.) | латинська |
armus «передпліччя» | латинська |
ramę «рамено, плече» | праслов’янська |
реме́нь | російська |
ремьё «лахміття» | російська |
ремо́ха «ганчірка» | російська |
раме́но «плече»
споріднене з прус. irmo «рука», гот. arms, двн. aram, нвн. Arm, дангл. earm, англ. arm «тс.», лат. armus «верхня частина руки, лопатка», вірм. armukn «лікоть», осет. arm «рука; голобля», ав. arǝma- «рука», дінд. īrmáḥ «плече, стегно»;
іє. *arǝ-mo «рука, суглоб; будова», розширена форма кореня *ar(ǝ)- «зв’язувати, припасовувати»;
ramę (‹ *ormę);
псл. ramo (‹ *ormo);
р. (заст.) рамена́, [ра́мо] «плече», бр. [ра́ме], др. рамо, рамя «тс.», п. ramię «тс.; рукав (річки); (мат.) сторона», ч. rámě «плече; рукав річки», rameno «тс.; (мат.) сторона», слц. ramä, rameno «тс.», вл. ramjo «плече; рука; (мат.) сторона», нл. ramje «тс.», болг. ра́мо «плече; схил гори; (тех.) плече; (мат.) сторона», м. рамо «плече; (мат.) сторона», схв. ра̏ме(-ена) «плече, щит (гармати)», стсл. рамо «плече»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зраме́ня
«по силі, по праву, на підставі (чого), ім’ям (кого)»
(заст.)
нара́ме́нник
«аксельбант»
нарамі́нник
«наплічник»
передра́м'я
«тс.»
передра́ме́нний
передраме́нниця
«передпліччя»
передраме́ння
прира́мки
«подвійні плечі у чоловічій сорочці»
при́рамок
«плече у сорочки»
ра́м'я́
«плече, плечі; бік (кута) Нед»
ра́ма
«плече, рамено»
ра́мено
«перехрестя хреста; кожна з двох перехресних колод у крилах вітряка; шпиця млинового колеса»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
arǝma- «рука» | авестійська |
arm «тс.» | англійська |
ра́ме | білоруська |
ра́мо «плече; схил гори; (тех.) плече; (мат.) сторона» | болгарська |
ramjo «плече; рука; (мат.) сторона» | верхньолужицька |
armukn «лікоть» | вірменська |
arms | готська |
earm | давньоанглійська |
aram | давньоверхньонімецька |
īrmáḥ «плече, стегно» | давньоіндійська |
рамо | давньоруська |
рамя «тс.» | давньоруська |
*arǝ-mo «рука, суглоб; будова» | індоєвропейська |
armus «верхня частина руки, лопатка» | латинська |
рамо «плече; (мат.) сторона» | македонська |
ramje «тс.» | нижньолужицька |
Arm | нововерхньонімецька |
ramię «тс.; рукав (річки); (мат.) сторона» | польська |
ramę (‹ *ormę) | праслов’янська |
*ormo | праслов’янська |
ramo (‹ *ormo) | праслов’янська |
*ormo | праслов’янська |
irmo «рука» | прусська |
рамена́ (заст.) | російська |
ра́мо «плече» | російська |
ра̏ме(-ена) «плече, щит (гармати)» | сербохорватська |
ramä «тс.» | словацька |
rameno «тс.» | словацька |
рамо «плече» | старослов’янська |
rámě «плече; рукав річки»«тс.; (мат.) сторона» | чеська |
rameno «плече; рукав річки»«тс.; (мат.) сторона» | чеська |
arm «рука; голобля» | ? |
*ar(ǝ)- «зв’язувати, припасовувати» | ? |
ра́мі «китайські коноплі, Boehmeria tenacissima Gaud.» (бот.)
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Ramíe, фр. ramie, англ. rami, ramee походять від мал. rami «тс.»;
р. болг. ра́ми, п. rami, ч. ramie, схв. ра̀миjа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рам'я
«тс.»
рамеа
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rami | англійська |
ramee | англійська |
ра́ми | болгарська |
rami «тс.» | малайська |
Ramíe | німецька |
rami | польська |
ра́ми | російська |
ра̀миjа | сербохорватська |
ramie | французька |
ramie | чеська |
ра́нці «старий, порваний одяг, ганчір’я»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [ра́нтє] «лахміття» або з ра́м’я «руб’я; лахміття»;
могло зазнати впливу з боку слова ла́нці «ганчірки, лахміття»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́нтє «лахміття» | українська |
ра́м'я «руб’я; лахміття» | українська |
ла́нці «ганчірки, лахміття» | українська |
рахомо́тє «мотлох, лахміття»
очевидно, результат видозміни форми лахмі́ття, можливо, зумовлений впливом слова ра́м’я́ «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лахмі́ття | українська |
ра́м'я́ «тс.» | українська |
римо́ннє «домотканий кольоровий килим для застилання ліжка»
неясне;
можливо, пов’язане з ра́м’я «лахміття; клапті»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́м'я «лахміття; клапті» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України