ПІХВИ — ЕТИМОЛОГІЯ

пі́хва «(заст.) футляр для шаблі, кинджала, меча, ножа; (бот.) нижня частина черешка або пластинки листка, що обгортає стебло; (анат.) vagina»

остаточно не з’ясоване;
можливо, псл. *pošьva, пов’язане з pošiti «пошити, обшити», яке пізніше зазнало зближення з (po-)xovati «(за)ховати»;
менш певне пов’язання (Фасмер ІІІ 221; Брандт РФВ 23, 301; Kopečný ZVSZ 227; Pedersen IF 5, 65–66) з р. [пахвы́] «підхвісні ремені у збруї», п. ст. pochwy, ч. pochvy, схв. [пȍхви, пȍхве] «тс.» і, далі, з псл. *paxy (paxъve)/poxy (poxъve) «пахва», paxъ «пах»;
бр. по́хва «піхва», п. pochwa, ст. poszwa, ч. pochva, заст. pošva, слц. pošva, нл. pochwa «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пі́хви «футляр для шаблі та ін.»
пі́хвиця «футляр, чохол»
по́хва́
похівни́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́хва «піхва» білоруська
pochwa «тс.» нижньолужицька
pochwa польська
*pošьva праслов’янська
pošiti «пошити, обшити» праслов’янська
*paxy «пахва» (paxъve)/poxy (poxъve) праслов’янська
paxъ «пах» праслов’янська
пахвы́ «підхвісні ремені у збруї» російська
пȍхви, пȍхве «тс.» сербохорватська
pošva словацька
pochvy чеська
pochva чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України