ПІР'Я — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
папі́жа «листки на качані кукурудзи»
запозичення з польської або чеської мови;
п. [papierzyna], ч. рáреřina «тонке волокно, волосина; пушина» пов’язані з п. pióro «перо», ч. pero «перо, пух», спорідненими з укр. перо́;
пор. [пі́р’я] «листя на качані кукурудзи», [піри́ння] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
папіжи́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| papierzyna | польська |
| pióro «перо» | польська |
| перо́ | українська |
| рáреřina «тонке волокно, волосина; пушина» | чеська |
| pero «перо, пух» | чеська |
| пі́р'я «листя на качані кукурудзи» | ? |
| піри́ння «тс.» | ? |
перо́ «рогове нашкірне утворення у птахів; знаряддя для писання й малювання; [плавець у риби; парасолька ВеУг]»
псл. pero, пов’язане з *perti «перти»;
менш обґрунтоване зіставлення (Pedersen Kelt. Gr. І 90; Machek ESJČ 444–445; Kluge–Mitzka 188; Walde–Hofm. ІІ 282) з гр. πτερόν «перо, крило», двн. fёdara (‹ *рéterā) «перо», дінд. pátram «крило», вірм. t’ir (‹ *pter-) «літання, політ», лат. acci-piter «яструб», іє. *реt- «літати»;
іє. *реr-;
споріднене з лит. spar̃nas «крило», лтс. spārns «тс.», дінд. parṇám «крило, перо», ав. parǝna-, нперс. parr «тс.», двн. farn «папороть»;
р. болг. перо́, бр. пяро́, др. перо, п. ріórо, ч. pero, péro, слц. pero, вл. нл. pjero, м. перо, схв. пèро, слн. реró, стсл. перо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напі́рнач
«футляр на пера в старовинній чорнильниці; напірник»
напі́рник
невпі́рий
«неоперений»
оперна́тіти
«оперитися; розбагатіти»
оперя́тися
опі́рити
«вкрити пір’ям»
пер'я́н
«перістий віл»
пере́чко
«пірце»
пери́на
пери́стка
«пенарія (вид корала), Pennatula»
(зоол.)
перия́н
«строкатий віл»
перівни́ця
«пенал»
пері́ня
«строката корова»
перна́к
«напірник»
перна́тий
перна́ті
перна́тка
«пенарія»
(зоол.)
перна́ч
(іст.)
перни́к
«пенал»
перце́
«листя до появи колосся; поперечний щабель у бороні»
пиро́
«лопать весла; зелені стебла цибулі»
пір'ї́на
пір'ї́стий
пі́р'я
пір'я́н
«періста тварина»
пі́р'янка
«пір’їнка»
пір'я́стий
піри́на
«пір’їна»
піри́стий
«строкатий»
пі́рити(ся)
«линяти, скидати пір’я»
пірна́к
«хвостове перо в півня»
пірна́тий
«пернатий»
пірна́ті
«пернаті»
пірна́ч
«пернач»
пірни́й
«укритий пір’ям»
пірни́к
«пенал»
піро́
«перо»
пірце́
«маленьке перо; листок рогозу, цибулі або часнику»
пірча́стий
прі́яний
«вид масті рогатої худоби»
пря́ний
«смугастий»
пряни́стий
«тс.»
упі́рений
«укритий пір’ям»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| parǝna- | авестійська |
| пяро́ | білоруська |
| перо́ | болгарська |
| pjero | верхньолужицька |
| t'ir «літання, політ» (‹ *pter-) | вірменська |
| πτερόν «перо, крило» | грецька |
| fёdara «перо» (‹ *рéterā) | давньоверхньонімецька |
| farn «папороть» | давньоверхньонімецька |
| pátram «крило» | давньоіндійська |
| parṇám «крило, перо» | давньоіндійська |
| перо | давньоруська |
| *реt- «літати» | індоєвропейська |
| *реr- | індоєвропейська |
| acci-piter «яструб» | латинська |
| spārns «тс.» | латиська |
| spar̃nas «крило» | литовська |
| перо | македонська |
| pjero | нижньолужицька |
| ріórо | польська |
| pero | праслов’янська |
| *perti «перти» | праслов’янська |
| перо́ | російська |
| пèро | сербохорватська |
| pero | словацька |
| реró | словенська |
| перо | старослов’янська |
| pero | чеська |
| péro | чеська |
| parr «тс.» | ? |
топи́рити «стовбурчити, наїжувати»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з перо́, пі́р’я;
р. топы́рить «піднімати сторч, стовбурчити», [пы́рить], бр. тапы́рыць «тс.», ч. čepyřiti «куйовдити», вл. šepjerić se «настовбурчуватися», м. топири се «погрожує; стирчить перед очима; задирає ніс», слн. čeperiti se «стовбурчити пір’я; бундючитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
настопі́рити
«наставити, підняти»
одтопи́рити
«відстовбурчити; розкуйовдити»
одтопірити
«тс.»
розтопи́рити
«широко розставити в сторони»
розтопі́рити
«тс.»
топі́рити
топо́рщити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тапы́рыць «тс.» | білоруська |
| šepjerić se «настовбурчуватися» | верхньолужицька |
| топири се «погрожує; стирчить перед очима; задирає ніс» | македонська |
| топы́рить «піднімати сторч, стовбурчити» | російська |
| пы́рить | російська |
| čeperiti se «стовбурчити пір’я; бундючитися» | словенська |
| перо́ | українська |
| пі́р'я | українська |
| čepyřiti «куйовдити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України