ПІНТА — ЕТИМОЛОГІЯ
пі́нта «старовинна одиниця виміру рідини, сипких продуктів»
запозичення з англійської мови;
англ. pint «пінта», сангл. pintе виводиться від фр. ст. pintе «тс.», що походить, як і пров. ст. ісп. іт. pinta «тс.», від нар.-лат. *pinсta, слат. pin(с)ta, лат. piсta «прикрашена», форми жін. р. дієприкметника pictus «прикрашений, витончений, гарний; порожній» від дієслова pingere «писати фарбами, малювати; розписувати», спорідненого з псл. pěgъ «різнокольоровий, строкатий», укр. [піга́ни́стий] «тс.»;
р. болг. пи́нта, бр. пі́нта, п. ч. слц. pinta, схв. пи̑нта, слн. pínt(a);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pint «пінта» | англійська |
| пі́нта | білоруська |
| пи́нта | болгарська |
| pinta «тс.» | іспанська |
| pinta «тс.» | італійська |
| piсta «прикрашена» | латинська |
| pictus «прикрашений, витончений, гарний; порожній» | латинська |
| pingere «писати фарбами, малювати; розписувати» | латинська |
| *pinсta | народнолатинська |
| pinta | польська |
| pěgъ «різнокольоровий, строкатий» | праслов’янська |
| pinta «тс.» (ст.) | провансальська |
| пи́нта | російська |
| пи̑нта | сербохорватська |
| pintе | середньоанглійська |
| pin(с)ta | середньолатинська |
| pinta | словацька |
| pínt(a) | словенська |
| піга́ни́стий «тс.» | українська |
| pintе «тс.» (ст.) | французька |
| pinta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України