ПІНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пі́нка «легкий вогнестійкий пористий мінерал, з якого виробляють курильні люльки та інші дрібнички; морська пінка, різновид сепіоліту»
очевидно, калька р. пе́нка «тс.», що є результатом спрощення термінологічного виразу морская пенка, де друга частина походить від іменника пе́на «піна», якому відповідає укр. пі́на́;
назва мінералу зумовлена тим, що він, утворившись на дні морів і океанів, нагромаджується біля морських берегів під час руйнування їх прибоєм хвиль;
р. бр. пе́нка, п. piana morska, pianka morska, ч. mořská pěna, слц. morská pena, болг. морска пя́на, м. морска пена, схв. морска пе̏на, слн. morska péna;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пенько́вий
«пінковий»
(з р.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пе́нка | білоруська |
пе́нка «тс.» | російська |
пе́на «піна» | російська |
пе́нка | російська |
пі́на́ | українська |
пі́нка «зяблик, Fringilla coelebs L.» (орн.)
менш обґрунтоване пов’язання (Мука ІІ 31, 41) нл. pěnicа, ч. pěnice з коренем *pě- (pěti «співати»), як і зближення п. pienka з назвами конопель п. pienka, pieńka (Brückner 409; SW IV 152, 153), або виведення ч. pěnicе, слц. pеnicа, п. pіеnicа, нл. pěniса через гіпотетичну форму *pehnice від pěhza (Machek ESJČ 443);
укр. пі́ночка, очевидно, походить від поширеного р. пе́ночка;
пор. кімр. pinc «зяблик», брет. pint, уг. pinty, іт. pincióne, фр. pinson, ст. pinc̦un, ісп. pinchón, pinzón «тс.», двн. finc(h)o, свн. vinke, нвн. Fink, гол. vink, дангл. finc, англ. finch, гр. πίγγος «тс.»;
«піі» тощо;
можливо, давнішими слід вважати форми українсько-словацько-чеського ареалу звуконаслідувального походження, що ближче стоять до передачі крику зяблика – «піньк-піньк», вівчарика Phylloscopus trochiloides L;
переконливої етимології не має;
р. пе́нка «[жовтоголовий корольок, золотомушка жовточуба, Regulus regulus L.]; берестянка, вівчарик садовий; вівчарик-ковалик, Phyllоscopus Boie», пе́ночка «тс.», бр. пе́начка «тс.», п. pienka «коноплянка, Carduelis connabina L.; щиглик, Carduelis carduelis L.», pienica, pianka, piąka «тс.», pieńka «плиска, Motacilla», ч. [pink] (вигук, що передає крик зяблика), [pinkat] «кричати як зяблик», pěnice «кропив’янка, Sylvia», [pěnka] «зяблик», pěnkava, [pěnkavice], pínka, [pínkava], слц. pіnka, pіnkavka, заст. pіnkava «тс.», penica «берестянка, вівчарик садовий», нл. pěnica «кропив’янка», слн. pénica «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́нкавка
пі́нкас
пінкис
пі́ночка
«берестянка, вівчарик садовий, Hyppolais icterina Vieill.»
пінька
пі́нькавка
пі́нькало
пі́нькус
«тс.»
шпі́нка
«зяблик»
шпінкало
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
finch | англійська |
пе́начка «тс.» | білоруська |
pint | бретонська |
vink | голландська |
δπίος | грецька |
finc | давньоанглійська |
finc(h)o | давньоверхньонімецька |
pinchón | іспанська |
pinzón | іспанська |
pincióne | італійська |
pinc | кімрська |
pěnica | нижньолужицька |
pěnica | нижньолужицька |
pěhza | нижньолужицька |
pěnica «кропив’янка» | нижньолужицька |
Fink | нововерхньонімецька |
pienka | польська |
pieńka | польська |
pienica | польська |
pienka «коноплянка, Carduelis connabina L.; щиглик, Carduelis carduelis L.»«тс.»«плиска, Motacilla» | польська |
pienica «коноплянка, Carduelis connabina L.; щиглик, Carduelis carduelis L.»«тс.»«плиска, Motacilla» | польська |
pianka «коноплянка, Carduelis connabina L.; щиглик, Carduelis carduelis L.»«тс.»«плиска, Motacilla» | польська |
piąka «коноплянка, Carduelis connabina L.; щиглик, Carduelis carduelis L.»«тс.»«плиска, Motacilla» | польська |
pieńka «коноплянка, Carduelis connabina L.; щиглик, Carduelis carduelis L.»«тс.»«плиска, Motacilla» | польська |
пе́ночка | російська |
пе́нка «[жовтоголовий корольок, золотомушка жовточуба, Regulus regulus L.]; берестянка, вівчарик садовий; вівчарик-ковалик, Phyllоscopus Boie» | російська |
пе́ночка «тс.» | російська |
vinke | середньоверхньнімецька |
penica | словацька |
pіnka | словацька |
pіnkavka | словацька |
pénica «тс.» | словенська |
pinty | угорська |
pinson | французька |
pěnice | чеська |
pěnice | чеська |
pink (вигук, що передає крик зяблика) | чеська |
pinkat «кричати як зяблик»«кропив’янка, Sylvia» | чеська |
pěnice «кричати як зяблик»«кропив’янка, Sylvia» | чеська |
pěnka «зяблик» | чеська |
pěnkava «зяблик» | чеська |
pěnkavice | чеська |
pínka | чеська |
pínkava | чеська |
пі́на́
іє. *(s)poimno- «піна, накип»;
споріднене з прус. spoayno «осад, гуща, покидьки; дріжджі; піна на пиві, що бродить», лит. spáinė «шар піни», дінд. phénaḥ «піна, накип», ав. spāma- «слиз», согд. pym’kh «піна», ос. fynk/fin‘ka̋ «піна», дангл. fám, двн. veim, feim, лат. spūma «тс.; шипуча піна», pūmex «пемза»;
псл. pěna «піна»;
р. бр. м. пе́на, др. пѣна, п. piana, ч. вл. нл. pěna, слц. pena, болг. пя́на, схв. пе̏на, слн. péna;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підпі́нок
«проста горілка»
пі́ни́стий
пі́нити
пі́нитися
піни́ця
«піна»
пі́нка
«[коров’яче масло, вершки ВеЗн]; густа плівка на поверхні молока, що утворюється при нагріванні»
пінли́вий
пі́нна́
«горілка»
пі́нний
пінни́к
піння́к
«тс.»
пі́ня
«брижі на воді від швидкої течії»
пі́нява
«піна»
пі́нявий
піня́к
«жбанок, кухоль»
пі́нястий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
spāma- «слиз» | авестійська |
пе́на | білоруська |
пя́на | болгарська |
pěna | верхньолужицька |
fám | давньоанглійська |
veim | давньоверхньонімецька |
feim | давньоверхньонімецька |
phénaḥ «піна, накип» | давньоіндійська |
пѣна | давньоруська |
*(s)poimno- «піна, накип» | індоєвропейська |
spūma «тс.; шипуча піна» | латинська |
pūmex «пемза» | латинська |
spáinė «шар піни» | литовська |
пе́на | македонська |
pěna | нижньолужицька |
fynk/fin'ka̋ «піна» | осетинська |
piana | польська |
pěna «піна» | праслов’янська |
spoayno «осад, гуща, покидьки; дріжджі; піна на пиві, що бродить» | прусська |
пе́на | російська |
пе̏на | сербохорватська |
pena | словацька |
péna | словенська |
pym'kh «піна» | согдійська |
pěna | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України