ПІНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, калька р. пе́нка «тс.», що є результатом спрощення термінологічного виразу морская пенка, де друга частина походить від іменника пе́на «піна», якому відповідає укр. пі́на́;

назва мінералу зумовлена тим, що він, утворившись на дні морів і океанів, нагромаджується біля морських берегів під час руйнування їх прибоєм хвиль;

р. бр. пе́нка, п. piana morska, pianka morska, ч. mořská pěna, слц. morská pena, болг. морска пя́на, м. морска пена, схв. морска пе̏на, слн. morska péna;

менш обґрунтоване пов’язання (Мука ІІ 31, 41) нл. pěnicа, ч. pěnice з коренем *pě- (pěti «співати»), як і зближення п. pienka з назвами конопель п. pienka, pieńka (Brückner 409; SW IV 152, 153), або виведення ч. pěnicе, слц. pеnicа, п. pіеnicа, нл. pěniса через гіпотетичну форму *pehnice від pěhza (Machek ESJČ 443);

укр. пі́ночка, очевидно, походить від поширеного р. пе́ночка;

пор. кімр. pinc «зяблик», брет. pint, уг. pinty, іт. pincióne, фр. pinson, ст. pinc̦un, ісп. pinchón, pinzón «тс.», двн. finc(h)o, свн. vinke, нвн. Fink, гол. vink, дангл. finc, англ. finch, гр. πίγγος «тс.»;

«піі» тощо;

можливо, давнішими слід вважати форми українсько-словацько-чеського ареалу звуконаслідувального походження, що ближче стоять до передачі крику зяблика – «піньк-піньк», вівчарика Phylloscopus trochiloides L;

переконливої етимології не має;

р. пе́нка «[жовтоголовий корольок, золотомушка жовточуба, Regulus regulus L.]; берестянка, вівчарик садовий; вівчарик-ковалик, Phyllоscopus Boie», пе́ночка «тс.», бр. пе́начка «тс.», п. pienka «коноплянка, Carduelis connabina L.; щиглик, Carduelis carduelis L.», pienica, pianka, piąka «тс.», pieńka «плиска, Motacilla», ч. [pink] (вигук, що передає крик зяблика), [pinkat] «кричати як зяблик», pěnice «кропив’янка, Sylvia», [pěnka] «зяблик», pěnkava, [pěnkavice], pínka, [pínkava], слц. pіnka, pіnkavka, заст. pіnkava «тс.», penica «берестянка, вівчарик садовий», нл. pěnica «кропив’янка», слн. pénica «тс.»;

іє. *(s)poimno- «піна, накип»;

споріднене з прус. spoayno «осад, гуща, покидьки; дріжджі; піна на пиві, що бродить», лит. spáinė «шар піни», дінд. phénaḥ «піна, накип», ав. spāma- «слиз», согд. pym’kh «піна», ос. fynk/fin‘ka̋ «піна», дангл. fám, двн. veim, feim, лат. spūma «тс.; шипуча піна», pūmex «пемза»;

псл. pěna «піна»;

р. бр. м. пе́на, др. пѣна, п. piana, ч. вл. нл. pěna, слц. pena, болг. пя́на, схв. пе̏на, слн. péna;