ПІНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пі́на́
псл. pěna «піна»;
споріднене з прус. spoayno «осад, гуща, покидьки; дріжджі; піна на пиві, що бродить», лит. spáinė «шар піни», дінд. phénaḥ «піна, накип», ав. spāma- «слиз», согд. pym’kh «піна», ос. fynk/fin‘ka̋ «піна», дангл. fám, двн. veim, feim, лат. spūma «тс.; шипуча піна», pūmex «пемза»;
іє. *(s)poimno- «піна, накип»;
р. бр. м. пе́на, др. пѣна, п. piana, ч. вл. нл. pěna, слц. pena, болг. пя́на, схв. пе̏на, слн. péna;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підпі́нок
«проста горілка»
пі́ни́стий
пі́нити
пі́нитися
піни́ця
«піна»
пі́нка
«[коров’яче масло, вершки ВеЗн]; густа плівка на поверхні молока, що утворюється при нагріванні»
пінли́вий
пі́нна́
«горілка»
пі́нний
пінни́к
піння́к
«тс.»
пі́ня
«брижі на воді від швидкої течії»
пі́нява
«піна»
пі́нявий
піня́к
«жбанок, кухоль»
пі́нястий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spāma- «слиз» | авестійська |
| пе́на | білоруська |
| пя́на | болгарська |
| pěna | верхньолужицька |
| fám | давньоанглійська |
| veim | давньоверхньонімецька |
| feim | давньоверхньонімецька |
| phénaḥ «піна, накип» | давньоіндійська |
| пѣна | давньоруська |
| *(s)poimno- «піна, накип» | індоєвропейська |
| spūma «тс.; шипуча піна» | латинська |
| pūmex «пемза» | латинська |
| spáinė «шар піни» | литовська |
| пе́на | македонська |
| pěna | нижньолужицька |
| fynk/fin'ka̋ «піна» | осетинська |
| piana | польська |
| pěna «піна» | праслов’янська |
| spoayno «осад, гуща, покидьки; дріжджі; піна на пиві, що бродить» | прусська |
| пе́на | російська |
| пе̏на | сербохорватська |
| pena | словацька |
| péna | словенська |
| pym'kh «піна» | согдійська |
| pěna | чеська |
пе́мза
запозичення з російської мови;
р. пе́мза походить від двн. pumiӡ, яке зводиться до лат. pūmex «тс.», утвореного з spūma «піна», спорідненого з прус. spoayno «тс.», лит. spáinė «смужка піни», псл. pěna, укр. пі́на;
бр. болг. пе́мза, ч. слц. вл. pemza «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пемзува́льник
пемзува́ти
«обробляти пемзою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́мза | білоруська |
| пе́мза | болгарська |
| pemza «тс.» | верхньолужицька |
| pumiӡ | давньоверхньонімецька |
| pūmex «тс.» | латинська |
| spūma «піна» | латинська |
| spáinė «смужка піни» | литовська |
| pěna | праслов’янська |
| spoayno «тс.» | прусська |
| пе́мза | російська |
| pemza «тс.» | словацька |
| пі́на | українська |
| pemza «тс.» | чеська |
піни́шниця «вид пузатого гриба, дощовик, Spumaria» (бот.)
очевидно, калька старої номенклатурної назви цього гриба нлат. Spumaria, генетично пов’язаної з лат. spumārе «пінитися, покривати(ся) піною», spūma «піна»;
похідне утворення від пі́на;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spumārе «пінитися, покривати(ся) піною» | латинська |
| spūma «піна» | латинська |
| Spumaria | новолатинська |
| пі́на | українська |
пі́нка «легкий вогнестійкий пористий мінерал, з якого виробляють курильні люльки та інші дрібнички; морська пінка, різновид сепіоліту»
очевидно, калька р. пе́нка «тс.», що є результатом спрощення термінологічного виразу морская пенка, де друга частина походить від іменника пе́на «піна», якому відповідає укр. пі́на́;
назва мінералу зумовлена тим, що він, утворившись на дні морів і океанів, нагромаджується біля морських берегів під час руйнування їх прибоєм хвиль;
р. бр. пе́нка, п. piana morska, pianka morska, ч. mořská pěna, слц. morská pena, болг. морска пя́на, м. морска пена, схв. морска пе̏на, слн. morska péna;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пенько́вий
«пінковий»
(з р.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́нка | білоруська |
| пе́нка «тс.» | російська |
| пе́на «піна» | російська |
| пе́нка | російська |
| пі́на́ | українська |
пі́нявка «Cercopis Fabr.; слинявка, Aphrophora Germ.» (ент.)
похідні утворення від пі́на, кальки номенклатурної назви нлат. spumarіа, пов’язаної з лат. spumārе «пінитися, покривати(ся) піною», spūmа «піна»;
назви зумовлені тим, що личинки цих комах оточують себе шматочками піни;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́нниця
«пінявка»
піня́к
«слинявка; пінявка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spumārе «пінитися, покривати(ся) піною» | латинська |
| spūmа «піна» | латинська |
| spumarіа | новолатинська |
| пі́на | українська |
пу́мекс «пемза»
запозичення з польської мови;
п. pumeks, як і ч. слц. puma, схв. пумекс, походить від лат. pūmex «пемза; пористий камінь», пов’язаного з spuma «піна», спорідненим з лит. spáinė, двн. feim «тс.», псл. pěna, укр. пі́на;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| feim «тс.» | давньоверхньонімецька |
| pūmex «пемза; пористий камінь» | латинська |
| spuma «піна» | латинська |
| spáinė | литовська |
| pumeks | польська |
| pěna | праслов’янська |
| пумекс | сербохорватська |
| puma | словацька |
| пі́на | українська |
| puma | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України