ПІЛЮЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
пілю́ля «тверда кулька з лікувальної речовини»
запозичене, очевидно, через французьке посередництво (фр. pilule) з латинської мови;
лат. слат. pilula «кулька» є демінутивною формою від pilа «м’яч, клубок», мабуть, первісно із значенням «клубок з волосся», пов’язаного з pilus «волос; волосяний покрив», pīleus (pilleus) «повстяна куляста шапка», спорідненими з гр. πĩλος (‹ πιλσος) «повсть, фетр», псл. *pьl̥stь, укр. повсть;
р. пилю́ля, бр. пілю́ля, п. piguła, pigułka, ст. piłuła, ч. pilulka, слц. pilulka, рідк. pilula, болг. пилю́ла, м. пилула, схв. пи̏лула, слн. pílula;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пілю́льник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пілю́ля | білоруська |
| пилю́ла | болгарська |
| πĩλος «повсть, фетр» (‹ πιλσος) | грецька |
| pilula «кулька» | латинська |
| pilа «м’яч, клубок» | латинська |
| pilus «волос; волосяний покрив» | латинська |
| pīleus | латинська |
| пилула | македонська |
| piguła | польська |
| pigułka | польська |
| *p<SUP>ь</SUP>l̥stь | праслов’янська |
| пилю́ля | російська |
| пи̏лула | сербохорватська |
| pilula «кулька» | середньолатинська |
| pilulka | словацька |
| pílula | словенська |
| повсть | українська |
| pilule | французька |
| pilula | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України