ПІКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пі́ка «чорна масть у картах із зображенням наконечника списа, вино»
фр. pique «тс.» походить від pique «піка, спис»;
запозичення з французької мови;
р. болг. пи́ка, пи́ки, бр. пі́ка, пі́кі, п. ч. pik, слц. piky, схв. пи̏к, м. пик, слн. pík «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́ки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі́ка | білоруська |
| пі́кі | білоруська |
| пи́ка | болгарська |
| пи́ки | болгарська |
| пик | македонська |
| pik | польська |
| пи́ка | російська |
| пи́ки | російська |
| пи̏к | сербохорватська |
| piky | словацька |
| pík «тс.» | словенська |
| pique «тс.» | французька |
| pique «піка, спис» | французька |
| pik | чеська |
пік «гостра гірська вершина; найвища точка в розвитку чогось»
фр. pic «гірська вершина» пов’язане з piquer «колоти, проколювати», що виникло з нар.-лат. *pīccāre «проколювати, протикати», похідного від *pīccus «дятел», лат. pīcus «тс.», спорідненого з дінд. pikaḥ «індійська зозуля», дісл. spǣtr «дятел», двн. свн. speht, нвн. Specht «тс.»;
запозичення з французької мови;
р. болг. пик, бр. пік, п. pik «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пік | білоруська |
| пик | болгарська |
| speht | давньоверхньонімецька |
| pikaḥ «індійська зозуля» | давньоіндійська |
| spǣtr «дятел» | давньоісландська |
| pīcus «тс.» | латинська |
| *pīccāre «проколювати, протикати» | народнолатинська |
| *pīccus «дятел» | народнолатинська |
| Specht «тс.» | нововерхньонімецька |
| pik «тс.» | польська |
| пик | російська |
| speht | середньоверхньнімецька |
| pic «гірська вершина» | французька |
| piquer «колоти, проколювати» | французька |
пі́ка «довгий полегшений спис з металевим наконечником»
запозичення з французької мови;
фр. pique «піка, спис» утворене від дієслова piquer «колоти, проколювати»;
р. болг. пи́ка, бр. пі́ка, п. слц. pika, ч. píka, м. пик, схв. пи̏к «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пікува́ти
«губити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі́ка | білоруська |
| пи́ка | болгарська |
| пик | македонська |
| pika | польська |
| пи́ка | російська |
| пи̏к «тс.» | сербохорватська |
| pika | словацька |
| pique «піка, спис» | французька |
| piquer «колоти, проколювати» | французька |
| píka | чеська |
пек «речовина, яка залишається після перегонки деревного, торф’яного або кам’яновугільного дьогтю та дистиляції жирних кислот»
гол. pek «смола», як і нвн. Pech, англ. pitch «тс.», походить від лат. pix (род. в. picis), спорідненого з гр. πίσσα, лит. pikis «тс.», стсл. пьклъ «тс.; пекло»;
запозичення з голландської мови;
р. бр. болг. пек, п. pak «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пік
«смола, якою смолять човни та канати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pitch «тс.» | англійська |
| пек | білоруська |
| пек | болгарська |
| pek «смола» | голландська |
| πίσσα | грецька |
| pix (род. в. picis) | латинська |
| pikis «тс.» | литовська |
| Pech | нововерхньонімецька |
| pak «тс.» | польська |
| пек | російська |
| пьклъ «тс.; пекло» | старослов’янська |
пи́ка «велике, товсте обличчя; обличчя з надутими щоками»
пов’язане чергуванням голосних з пу́кати «тріскати, лопати»;
пов’язання з р. пи́кать, пи́кнуть (Трубачев Этимология 1964, 133) викликає сумнів;
р. [пи́ка] (з укр.), бр. [пі́ка] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пика́тий
пицу́ра
пицю́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі́ка (з укр.) | білоруська |
| пи́кать | російська |
| пи́кнуть | російська |
| пи́ка (з укр.) | російська |
| пу́кати «тріскати, лопати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України