ПІДО — ЕТИМОЛОГІЯ

загальноприйнятої етимології не має;

висловлювалось припущення про спорідненість з іменником під (Фасмер ІІІ 296; Черных ІІ 48; Брандт РФВ 23, 301; Погодин Следы 203; Brugmann Grundriss II 2, 733; Младенов 424–425; Zubatý St. a čl. I 2, 204; Эндзелин ЛП І 5);

найчастіше пояснюється як слов’янський новотвір з прийменника ро і частки -dъ (Преобр. ІІ 87; Brückner 424–425; Machek ESJČ 466; Schuster-Šewc 1112–1113; ESSJ Sl. gr. I 197–198; Mikl. EW 254; Vondrák II 298; Meillet MSL 14, 341);

-dъ пояснювалось як видозміна прийменника do (Otrębski LP 8, 309), як споріднене з гр. -ϑεν «звідки» (в ἄνωϑεν «зверху, з висоти» від ἄνω «вгору» (Фасмер ІІІ 296; Machek ESJČ 466);

р. под, под-, подо, бр. пад, пада, пад(а)-, др. подъ, п. ч. вл. нл. pod, pode, слц. pod, podo, полаб. püd, болг. м. схв. под, слн. pod, стсл. подъ;