ПІДНЕБЕСНА — ЕТИМОЛОГІЯ
небеса́
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. нєбєса є формою наз.-зн. в. мн. від нєбо «небо», іменника s-основ;
частина похідних в українській мові є формами, успадкованими з праслов’янської мови або пізніми власними новотворами, у т. ч. й кальками;
р. болг. небеса́, бр. нябёсы, др. небеса, п. niebiosa, ст. і діал. niebiesa, ч. nebesa, слц. nebesá, вл. нл. njebjesa, м. небеса, схв. небèса, слн. nebésa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
донебе́сний
«піднебесний»
наднебе́сний
«який над небом»
небеский
«синій, блакитний»
небе́сний
небе́ський
«небесний»
небі́сє
«небеса»
піднебе́сна
піднебе́сний
піднебе́сся
принебе́сний
«піднебесний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нябёсы | білоруська |
| небеса | болгарська |
| njebjesa | верхньолужицька |
| небеса | давньоруська |
| небеса | македонська |
| njebjesa | нижньолужицька |
| niebiosa | польська |
| небеса | російська |
| небèса | сербохорватська |
| nebesá | словацька |
| nebésa | словенська |
| нєбєса | старослов’янська |
| й | чеська |
| nebesa | чеська |
| від нєбо «небо» | ? |
| від нєбо «небо» | ? |
| від нєбо «небо» | ? |
| й | ? |
| niebiesa | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України