ПІДЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

пі́длий

запозичення з польської мови;
п. podły «підлий», як і ч. podlý, болг. по́дъл, по́дли, схв. пȍдал, пȍдао, надійної етимології не має;
виводиться від podlec «підлягти» (КЭСРЯ 347);
від прийменника pod «під» (Преобр. ІІ 87; Brückner 425; Младенов 450; Mikl. EW 253–254);
від podle «біля» (Фасмер ІІІ 298; Machek ESJČ 467; Holub–Kop. 282; Holub–Lyer 380);
р. по́длый, бр. по́длы;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підло́та
підло́тний
підло́тник
підўий «хворий»
по́длий «підлий»
подля́чий «тс.»
пу́длий «поганий»
спі́длений «який став підлим»
спідли́ти «принизити, спаплюжити»
спі́длитися «стати підлим»
спідлі́лий «тс.»
спідлі́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́длы білоруська
по́дъл болгарська
по́дли болгарська
podły «підлий» польська
podlec «підлягти» польська
pod «під» польська
podle «біля» польська
по́длый російська
пȍдал сербохорватська
пȍдао сербохорватська
podlý чеська

бі́ля́

результат видозміни давньоруського складного прийменника подьлѣ (укр. ст. подлѣ, подли, подле), утвореного з прийменника по і іменника *дьля (*dьlja) «довжина», через незасвідчену стадію *підля, *підлі з наступним випадінням д перед л;
заміна початкового п на б, на думку Потебні, звичайна для української мови (РФВ 1880 IV 163), могла відбутись під впливом синонімічного прийменника бли́зько;
кінцеве викликане, очевидно, східнослов’янською тенденцією до заміни кінцевого Ѣ, ’е в частині випадків більш відкритим голосним ’а (я);
пор. відкіля (‹отъколѣ), після (‹послѣ) і ін;
спроба виведення від *оbъ-dьlě (Трубачев Этимология 1965, 383) не узгоджується з характером голосного і в бі́ля;
р. по́дле, бр. заст. подлѣ, др. подълѣ, п. podle, ст. pole, ч. podle, ст. podli, вл. нл. podla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

би́ля
бля
для
ля
пиля
пілі
пі́ля
побіля́
полі
Етимологічні відповідники

Слово Мова
подлѣ білоруська
podla «тс.» верхньолужицька
подълѣ давньоруська
podla «тс.» нижньолужицька
podle польська
по́дле російська
podle чеська
подьлѣ (укр. ст. подлѣ, подли, подле) ?
по і іменника *дьля «довжина» (*dьlja) ?
підля ?
підлі ?
бли́зько ?
відкіля (‹отъколѣ) ?
після (‹послѣ) ?
бі́ля ?
подлѣ ?
pole ?
podli ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України