ПІВТОРА — ЕТИМОЛОГІЯ

результат злиття виразу псл. polъ vъtora «пів другого (один і половина другого)» (пор. аналогічні утворення [півтре́тя] «два з половиною», [півчва́рта, півчве́рта] «три з половиною», [півп’я́та] «чотири з половиною», [півшо́ста] «п’ять з половиною», др. полъ друга «півтора»);

в (v) випало після зникнення зредукованих (лвт › лт);

р. полтора́, бр. паўтара́, п. półtora, вл. połdra, нл. połtera;