ПІВНИКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

пі́вники «ірис, Iris L.; гладіолус, Gladiolus L.; [чина весняна, Lathyrus vernus (L.) Bernh. Нед; ряст порожнистий, Corydalis cava Schw. et Kör. Нед; гребінець, Celosia cristata L. Mak]» (бот.)

результат перенесення назви птаха пі́вник, зумовленого тим, що ці рослини мають волоть яскраво-червоних квітів, які нагадують гребінь півня (а іноді хвіст, пор. ч. kohútí ocas «чина весняна», букв. «півнячий хвіст», р. петушки́ «маленькі півні; ірис»);
р. [певники] «ірис» (з укр.), схв. пиjевац «ряст порожнистий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
петушки́ російська
певники «ірис»укр.) російська
пиjевац «ряст порожнистий» сербохорватська
пі́вник українська

пі́вень

пов’язане з пі́ти «співати»;
пор. аналогічні щодо семантики й творення р. пету́х від петь, схв. пе́вац «півень» від пе̏вати «співати»;
р. [пи́вень, пе́вень] (з укр.), бр. пе́вень, п. [piweń] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

пі́вни́к
пі́вником «погордливо, по-півнячому» (у виразах іти (ходити, виступати)
пі́внитися «триматися півнем, забіякувато»
півня́ «півник»
пі́вня́чий
пія́к «півень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пе́вень білоруська
piweńукр.) білоруська
пету́х російська
пи́вень російська
пе́веньукр.) російська
пе́вац «півень» сербохорватська
пе̏вати «співати» сербохорватська
пі́ти «співати» українська

когу́тик «купина, Polygonatum (Tourn.) Adans.» (бот.)

очевидно, результат перенесення назви [когу́тик] «півник», похідної від [ко́гу́т] «півень»;
перенесення могло бути зумовлене червоним кольором ягід деяких видів рослини, зокрема, купини кільчастої (Федченко– Флеров 253), або її довгасто-ланцетними листочками, що створюють подібність до забарвлення або форми півнячого гребінця;
на те саме семантичне зближення вказують інші назви купини: [кукурічка, кукуричка, кокоричка, кур-зілля, півник];
Фонетичні та словотвірні варіанти

когутник «купина лікарська, Polygonatum officinale (L.) All.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
когу́тик «півник» ?
ко́гу́т «півень» ?
кукурічка ?
кукуричка ?
кокоричка ?
кур-зілля ?
півник ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України