ПІ — ЕТИМОЛОГІЯ
пі (назва грецької букви π; вживається в математиці для позначення числа, що виражає відношення довжини кола до діаметра)
запозичення з грецької мови;
гр. πĩ (назва літери π) запозичено із семітських мов (пор. гебр. рē, реh, назва 17-ї літери гебрайського алфавіту, букв. «рот», за характером вимови цього звука);
у математичному значенні буква π була застосована, очевидно, як початкова буква слова гр. περιφέρεια «коло, периферія»;
р. болг. пи, бр. пі, п. вл. рі, ч. слц. рí, схв. пи̑;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі | білоруська |
| пи | болгарська |
| рі | верхньолужицька |
| рē | гебрайська |
| реh | гебрайська |
| πĩ (назва літери π)(пор. гебр. рē, реh, назва 17-ї літери гебрайського алфавіту, букв. «рот», за характером вимови цього звука) | грецька |
| περιφέρεια «коло, периферія» | грецька |
| рі | польська |
| пи | російська |
| пи̑ | сербохорватська |
| рí | словацька |
| рí | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України