ПХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пха́ти
псл. pьxati, pixati;
споріднене з лит. paisýti «оббивати ячмінь», лтс. pàisît «м’яти (льон)», лат. pinsere «товкти, розтирати, молоти», pistāre «товкти, розтирати», pistor «мельник; мукомол, що розтирає зерна вручну», гр. πτίσσω «товчу, подрібнюю», дінд. pináṣṭi «товче, подрібнює», ав. pišant- «який товче», ісл. fis «полова», двн. fesa «лушпиння на зерні», свн. vīsel «ступа»;
іє. *pis-/peis- «товкти, подрібнювати»;
р. пхать, пиха́ть «штовхати; засовувати», бр. пхаць, піха́ць «тс.», др. пихати «штовхати», пьхати «тс.; терти, смикати; прати», п. pchać, pchnąć «пхати, штовхати», popychać «тс.», ч. píchati «товкти; колоти», [pcháti] «колоти», слц. pichat’ «колоти; пихати», pchat’ «совати, пихати; пропихати», болг. пъ́хам «всовую», м. пика «пихає, штовхає; просовує; напихає», схв. о̀пах «ячна крупа; потовчений ячмінь», слн. pháti «товкти», peháti «тс.; штовхати», стсл. пьхати «штовхати, товкти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
випи́хач
«той, що виганяє, випроваджує»
ви́пханець
«примусом випроваджений, висланий»
напиха́чка
«пристрій для наповнення ковбаси»
напха́чки
«відпихаючись веслами; без парусів, гребучи веслами»
(присл.)
на́пхом
опиха́ти
«очищати від лушпиння»
опіха́ти
«тс.»
опха́ти
«бгати (коровай)»
перепихи́цьнутися
«упасти, перекинутися»
пиха́ти
«товкти просо; валяти сукно»
пиха́ч
«ікло»
пихи́ть
(вигук на позначення штовхання)
пихи́ць
«тс.»
пихону́ти
«пхнути»
пихорну́ти
пі́ха́ти
«штовхати Нед; товкти просо Г, Нед; дерти, товкти пшеницю на кутю Мо»
піхе́кнути
«штовхнути»
піхе́тьнути
попиха́йло
«попихач»
попиха́ти(ся)
«штовхати, підштовхувати; деспотично поводитися»
попи́ха́ч
«людина, якою помикають»
попи́хачний
«який застосовується для штовхання»
пропи́ха́ч
«те, що застосовується для штовхання; дитяча гра»
пхилити
«тс.»
пхну́ти
успіхува́ти
«очищати, обдирати зерно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pišant- «який товче» | авестійська |
| пхаць | білоруська |
| піха́ць «тс.» | білоруська |
| пъ́хам «всовую» | болгарська |
| πτίσσω «товчу, подрібнюю» | грецька |
| fesa «лушпиння на зерні» | давньоверхньонімецька |
| pináṣṭi «товче, подрібнює» | давньоіндійська |
| пихати «штовхати» | давньоруська |
| пьхати «тс.; терти, смикати; прати» | давньоруська |
| *pis-/peis- «товкти, подрібнювати» | індоєвропейська |
| fis «полова» | ісландська |
| pinsere «товкти, розтирати, молоти» | латинська |
| pistāre «товкти, розтирати» | латинська |
| pistor «мельник; мукомол, що розтирає зерна вручну» | латинська |
| pàisît «м’яти (льон)» | латиська |
| paisýti «оббивати ячмінь» | литовська |
| пика «пихає, штовхає; просовує; напихає» | македонська |
| pchać «пхати, штовхати»«тс.» | польська |
| pchnąć «пхати, штовхати»«тс.» | польська |
| popychać «пхати, штовхати»«тс.» | польська |
| pьxati | праслов’янська |
| pixati | праслов’янська |
| пхать | російська |
| о̀пах «ячна крупа; потовчений ячмінь» | сербохорватська |
| vīsel «ступа» | середньоверхньнімецька |
| pichat' «колоти; пихати»«совати, пихати; пропихати» | словацька |
| pchat' «колоти; пихати»«совати, пихати; пропихати» | словацька |
| pháti «товкти»«тс.; штовхати» | словенська |
| peháti «товкти»«тс.; штовхати» | словенська |
| пьхати «штовхати, товкти» | старослов’янська |
| пиха́ть «штовхати; засовувати» | українська |
| píchati «товкти; колоти» | чеська |
| pcháti «колоти» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України