ПУЧНЯВІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

пучні́ти «набрякати, розбухати»

псл. pǫčiti «надимати», pǫkъ «щось набрякле», очевидно, пов’язане з pǫkati «тріскатися»;
р. пу́чить «роздувати, здимати, розпирати (про шлунок); витріщати (очі)», бр. пу́чыць «тс.», др. пучитися «здійматися» (про річку), п. puczyć się «надуватися», ч. pučeti «набухати, розпускатися (про бруньки); рости, розвиватися», слц. pučit’ «пускати пагони», нл. pucnić «набрякати», болг. пъ́ча «випинаю», м. пучи «випинає»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напуцнє́віти «набрякнути»
пічні́ти
пічня́віти «тс.»
пучня́вий «пузатий, розбухлий»
пучня́віти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пу́чыць «тс.» білоруська
пъ́ча «випинаю» болгарська
пучитися «здійматися» (про річку) давньоруська
пучи «випинає» македонська
pucnić «набрякати» нижньолужицька
puczyć się «надуватися» польська
pǫčiti «надимати» праслов’янська
pǫkъ «щось набрякле» праслов’янська
pǫkati «тріскатися» праслов’янська
пу́чить «роздувати, здимати, розпирати (про шлунок); витріщати (очі)» російська
pučit' «пускати пагони» словацька
pučeti «набухати, розпускатися (про бруньки); рости, розвиватися» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України