ПУРХ — ЕТИМОЛОГІЯ

пурх (виг.)

звуконаслідувальне утворення, паралельне до по́рхати (пор. р. порх);
на думку Шахматова (ИОРЯС 7/2, 336), ур замість ор виникло на місці давнього *ъr̥ перед складом з у;
п. [purchać] «пурхати» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти

пу́рхати
пу́рхну́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
purchać «пурхати» (з укр.?) польська
порх російська
по́рхати (пор. р. порх) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України