ПУРХ — ЕТИМОЛОГІЯ
пурх (виг.)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до по́рхати (пор. р. порх);
на думку Шахматова (ИОРЯС 7/2, 336), ур замість ор виникло на місці давнього *ъr̥ перед складом з у;
п. [purchać] «пурхати» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пу́рхати
пу́рхну́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
purchać «пурхати» (з укр.?) | польська |
порх | російська |
по́рхати (пор. р. порх) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України